Лао-цзи: відмінності між версіями

'''Ла́о-Цзицзи''' (з {{Lang-zh|老子}} — Старе Немовля, Мудрий Старець) ([[604 до н. е.]] — [[531 до н. е.]]) — китайський [[філософ]], що вважається засновником [[даосизм]]у, автор трактату [[Дао Де Цзін|«Дао де цзін»]] (Канон Шляху і благодаті, інша назва «Три вози» — написаний на бамбуку займав три вози). Відомий також як '''Лі Ер''' ({{lang-zh|李耳}}).

Вже в ранньому даосизмі Лао-Цзицзи стає легендарною фігурою і починається процес його обожнювання. Легенди оповідають про його чудове народження (мати носила його декілька десятків років і народила старим — звідки й ім'я його, «Старе немовля», хоча той же знак «цзи» означав одночасно і поняття «мудрець», так що ім'я його можна перекладати як «Старий мудрець», «Мудрий старий») і про його відбуття з Китаю.

Найвідоміший варіант біографії Лао-Цзицзи повідомляється [[Сима Цянь|Сима ЦянемЦянєм]]: Лао-Цзицзи народився в царстві [[Чу (царство)|Чу]] на півдні [[Китай|Китаю]]. Велику частину свого життя він служив хранителем царської бібліотеки держави [[Чжоу]], де зустрічався з [[Конфуцій|Конфуцієм]]. У похилому віці він відправився з країни на захід. Коли він досяг прикордонної застави, то її начальник Инь[[Їнь Сі]] попросив Лао-Цзицзи розповісти йому про своє вчення. Лао-Цзицзи виконав його прохання, написавши текст Дао Де Цзін (Канон Шляху і благодаті), де розказав про принципи свого вчення. Головні філософські категорії — [[Дао]] та [[Де]]. В цьому трактаті пропонується принцип «у-вей» ({{lang2|zh|無為}}, «не-дія») як засіб досягнення «[[дао]]» ({{lang2|zh|道}}, «шляху») через практику Де — правильної дії.

Багато сучасних дослідників ставлять під сумнів сам факт існування Лао-Цзицзи. Деякі припускають, що він міг бути старшим сучасником Конфуція, про якого, — на відміну від Конфуція — в джерелах немає достовірних відомостей ні історичного, ні біографічного характеру. Існують припущення, що Лао-Цзицзи міг бути автором Дао Де Цзіна, якщо він жив в 4—3 стт. до н. е.