Ющинський Андрій: відмінності між версіями

 

Зінаїда Малицька, яка проживала під квартирою Чеберяк, згодом дала покази, що [[12 березня]] вона почула з квартири Чеберяк незвичайний шум, що змусив її насторожитися. Двері в квартиру Віри Чеберяк грюкнули, і біля дверей зупинилися якісь люди. Як тільки двері зачинилися, Малицька почула легкі дитячі та швидкі кроки від вхідних дверей у напрямку до сусідньої кімнати: мабуть, туди втікала дитина. Потім пролунали швидкі кроки дорослих людей в тому ж напрямку, потім долетів дитячий плач, потім писк, і, нарешті, почалася якась метушня. «Я і тоді подумала, що в квартирі Чеберяк відбувається щось незвичайне і щось дуже дивне … Чуючи того ранку в квартирі Чеберяк дитячий плач, мені ясно було, що дитину схопили і щось з нею зробили» — говорила Малицька. Як показала експертиза, Андію заткнули рот шматком наволочки (знайденим згодом разом з тілом) і завдали кілька ударів швайкою (великим шилом) в голову, причому перші два були нанесені через [[кашкет]], потім кашкет злетів. Від цих ударів він мабуть одразу знепритомнів. Потім тією ж швайкою завдали ударів у шию та серію ударів в тіло. Останній був нанесений прямо в [[серце]], причому з такою силою, що на тілі залишився відбиток обідка швайки.

Судячи з розповіді Сингаївського агентам громадського комітету Караєва і Махалина, ідея організації вбивства належала Рудзинському; мабуть, у нього ж спочатку виникла думка вбити «під жидів» (тобто так, щоб вбивство можна було пояснити «єврейським ритуалом»). Латишев, звичайно був «мозковим центром» зграї, опинився «в мокрій справі слабкий», і його роль у вбивстві полягала в тому, що він тримав жертву; під час вбивства його навіть знудило; після цього він, вилаявши товаришів, вихопив у них швайку і завдав завершального удару в серце.

 

==Інше==