Відкрити головне меню

Зміни

м
→‎Історія: Не надано джерела
Автомат Вепр розроблений [[Науковий центр точного машинобудування|Науковим центром точного машинобудування]] на замовлення силових структур. Це одна з численних ''[[bullpup]]''-[[модифікація|модифікацій]] популярного [[СРСР|радянського]] автомату [[АК-74]]. Подібними розробками займалися [[Китай]] (''[[Norinco Type 86S]]''), [[ПАР]] (''[[Vector CR-21]]''), [[Польща]] (''[[Kbk wz. 2005 Jantar]]''), [[Росія]] ([[ОЦ-14 «Гроза»]]), [[Фінляндія]] (''[[Valmet M82]]'') та ін<ref name="uateka">{{cite web|url=http://uateka.com/uk/article/industry/1240|title=Техніка і промисловість. Вепр, штурмова гвинтівка|author=|date=|work=|publisher=Електронна бібліотека України|accessdate=12/1/2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I4OW5ebR|archivedate=2013-07-13}}</ref>.
 
Вепр вперше був представлений у [[2003]] році та позиціонував себе як заміна [[автомат Калашникова|автомату Калашникова]], який стоїть на озброєнні силових структур [[Україна|України]], перш за все для прикордонних та миротворчих військ<ref>{{cite web|url=http://www.golosiyiv.kiev.ua/news_b.php?id=1226|title=Вепр» — українська зброя|author=|date=28/8/2003|work=|publisher=Інформаційний портал Голосіївського району м. Києва|accessdate=17/8/2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I4OX5rmt|archivedate=2013-07-13}}</ref>. Його розробка тривала два роки і обійшлася вона майже в 100 тис. [[долар]]ів в той час, як сам автомат, станом на 2003&nbsp;р., оцінювався у 100 [[долар]]ів. Ще один рік знадобився для його [[тестування|випробування]]. На випробуваннях, проведених українськими спецпідрозділами, автомат Вепр показав високу надійність роботи [[автоматика|автоматики]], хороший [[баланс]] [[зброя|зброї]] та купчастість бою, мінімальний час перенесення вогню по [[фронт]]у і в глибину. [[Міністерство оборони України]] до [[2010]]&nbsp;р. планувало закупити декілька десятків тисяч автоматів<ref name="autoua">{{cite web|url=http://photo.unian.net/rus/detail/7560.html?direct=0|title=Александр Селюков демонстрирует первый украинский автомат «Вепр|author=Виктор Побединский|date=28/08/2003|work=|publisher=УНИАН|accessdate=12/1/2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I4OXk6dj|archivedate=2013-07-13}}{{Ref-ru}}</ref>. Проте за підрахунками експертів, щоб запустити дану [[модель]] у серійне [[виробництво]], станом на той же 2003&nbsp;р., необхідно було близько 500 тис. [[долар]]ів, а оскільки творці Вепра претендували на [[світовий ринок]] [[озброєння]], оцінюючи його лише у сотню [[долар]]ів або півтора сотні<ref name="veprar">{{cite web|url=http://vpk-news.ru/articles/255|title=Дилема украинского ОПК|author=Валентин Бадрак|date=10/11/2004|work=|publisher=Военно-промышленный курьер|accessdate=12/1/2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I4OYwjuF|archivedate=2013-07-13}}{{Ref-ru}}</ref> для міжнародного ринку, то у цьому немає сенсу<ref>{{cite web|url=http://www.vu.mil.gov.ua/?part=article&id=37|title=Вепр»: виклик «Калашникову|author=|date=2003|work=|publisher=Журнал «Військо України»|accessdate=12/1/2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I4ObY4xL|archivedate=2013-07-13}}</ref>. Крім того не було визначено підприємства, де мався б випускатися Вепр. Хоча єдиним місцем в Україні, де виробляється бойова зброя, вважається [[КП «НВО «Форт» МВС України»]] в м. [[Вінниця]], але крім нього, цим ще може займатися ДП "[[Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки»]] в м. [[Кам'янець-Подільський]]. До того ж слід ще додати, що ця розробка викликала здивування в російському «[[ІжМаш]]і», де виготовляються автомати Калашникова. На їх думку, перш ніж налагоджувати серійне виробництво автомата Вепр, слід отримати дозвіл від російської сторони, тому що Вепр є модернізована версія АК, а цей автомат, у свою чергу, є інтелектуальна власність заводу. (Насправді, АК-74 не був запатентованій{{джерело}}). «ІжМаш» має на нього так званий [[Євразія|Євразійський]] [[патент]], котрий діє в [[Росія|Росії]], [[Білорусь|Білорусі]] та в інших країнах. А ще національні патенти [[Туреччина|Туреччини]], [[Словенія|Словенії]], [[Грузія|Грузії]], а також й [[Україна|України]] №&nbsp;45494 від [[24 липня]] [[1997]] року<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/world/2003/09/04/kalash/|title=Украина выпустила «пиратскую» версию автомата Калашникова|author=|date=4/9/2003|work=|publisher=Издание Rambler Madia Group «Lenta.ru»|accessdate=15/2/2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I4OcDTov|archivedate=2013-07-13}}{{Ref-ru}}</ref>. Але директор наукового центру Олександр Селюков заперечував звинувачення в порушенні міжнародних угод у зв'язку з здійсненною на замовлення Міністерства оборони України модернізацією легкої стрілецької зброї. Він зазначав, що Україна не виробляла автомати АК-74 і не планувала їх виробництво, тому необхідності у ліцензії на виробництво цих автоматів не було, а автомат Вепр має зовсім інший дизайн, менше деталей і спеціально розроблений для стрільби як лівою, так й правою рукою<ref>{{cite web|url=http://www.mfit.ru/defensive/obzor/ob05-09-03-3.html|title=Разработчик украинского автомата «Вепрь» не видит оснований для обвинений в недобросовестной конкуренции по отношению к АК-74|author=|date=3/9/2003|work=|publisher=Интерфакс|accessdate=15/2/2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I4OdR3KI|archivedate=2013-07-13}}{{Ref-ru}}</ref>.
 
У середині [[2004]] року [[НЦТМ]] продемонстрував [[модифікація|модифікацію]] автомата Вепр, оснащеного [[підствольний гранатомет|підствольним гранатометом]] [[калібр]]у 40 [[міліметр|мм]]<ref>{{cite web|url=http://world.guns.ru/assault/ua/verp-r.html|title=Автомат Вепр (Вепрь) (Украина)|author=Максим Р. Попенкер|date=|work=|publisher=Современное Стрелковое Оружие и Боеприпасы. Энциклопедия стрелкового оружия ХХ и XXI веков|accessdate=12/1/2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I4OeGgIN|archivedate=2013-07-13}}{{Ref-ru}}</ref>. Цього ж року Міноборони збиралося придбати першу партію автоматів обсягом у 16 тис. од.<ref name="veprar" />, однак через брак коштів ці плани не здійснилися<ref name="tyzh">{{cite web|url=http://tyzhden.ua/Publication/1963|title=Вепр» у «Кольчузі|author=Андрій Баєвський|date=28/08/2009|work=|publisher=Журнал «Тиждень», №35(96)|accessdate=12/1/2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HXo50ONV|archivedate=2013-06-21}}</ref>.
5016

редагувань