Вікіпедія

Ненці: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Культура: морду за таке бити треба.
м вікіфікація
Рядок 5:
|image=[[Файл:Nenets Child.jpg]]
| poptime= понад 41,5 тис. осіб
| popplace= {{RUS}}: 41,3 тис. ([[2002]])<br />{{UKR}}: 0,2 тис. ([[2001]])
| langs= [[Ненецька мова|ненецька]] і [[російська мова|російська]] мови
| rels= прибічники традиційних вірувань ([[шаманізм]]), [[православні]]
| related= [[Енці]], [[Нганасани]],<br /> Самодійські народи
}}
'''Не́нці''' (самоназва ''ненэця'' і/або ''хасова''; застаріла [[Російська мова|російська]] назва ''юраки, самоєди'' {{lang-ru|юраки, самоеды}})&nbsp;— [[Самоїди|самодійський]] народ на півночі [[Євразія|Євразії]] ([[Росія]]).
Рядок 16:
Ненці населяють величезні [[Євразія|євразійські]] терени узбережжя [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]] від [[Кольський півострів|Кольського півострова]] до [[Таймир]]у.
 
На етнічних землях ненців у Росії функціонують дві національні адміністративні одиниці&nbsp;— [[Ненецький автономний округ]] (у складі [[Архангельська область|Архангельської області]]) і [[Ямало-Ненецький автономний округ]] (у складі [[Тюменська область|Тюменської області]]), раніше функціонував ще розформований у [[2006]] році Долгано-Ненецький а.о., тепер [[Таймирський район|Таймирський (Долгано-Ненецький) муніципальний район]] (у складі [[Красноярський край|Красноярського краю]]). Етнічними землями ненців можна вважати також північ [[Ханти-Мансійський автономний округ|Ханти-Мансійського автономного округу]] (у складі [[Тюменська область|Тюменської області]]), Мезенський район Архангельської області і частково північну частину [[Республіка Комі|Республіки Комі]], де проживає змішане [[Комі (народ)|комі]]-ненецьке населення.
 
Ненці є найчисельнішим з-поміж корінних народів Півночі Росії. Динаміку змін чисельності ненців ілюструє ''Таблиця чисельності ненців (1897—20021897–2002)'', складена на основі даних, отриманих в ході [[Перепис населення|переписів]]:
<center>
{| class="standard sortable"
! Рік || Чисельність,<br />осіб||Мовці ненецької мови з числа ненців,<br />%
|-
| [[1897]] || align=right | 9.427<ref>Дані є неповними, адже перепис охопив не всіх ненців.</ref> || align=right | 100%
Рядок 70:
За даними [[Перепис населення|перепису чисельності населення Росії]] [[2002]] року кількість ненців склала 41&nbsp;302 особи, причому бл. 27 тис. з них проживали в Ямало-Ненецькому автономному окрузі.
 
Після розпаду [[СРСР]] в [[Україна|Україні]] за даними [[Перепис населення України 2001|перепису населення]] [[2001]]&nbsp;року виявилось, що в країні ненцями себе ідентифікувало ''217''&nbsp; осіб, з числа яких лише 6 (бл. 3 %) вказали ненецьку в якості рідної мови, тоді як [[українська мова|українську]] такою назвали 32 особи (бл. 15 %), решта&nbsp;— інші мови, переважно [[російська мова|російську]] (175 осіб або понад 4/5 з загального числа)<ref>[http://www.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul1/select_5/?botton=cens_db&box=5.1W&k_t=00&p=75&rz=1_1&rz_b=2_1%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20&n_page=4 Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою {{ref-uk}}]</ref>.
 
Т.ч. загальна кількість ненців у світі&nbsp;— понад 41,5 тис. осіб.
Рядок 78:
У складі ненців чітко виокремлюють 2 значні [[Субетнос|групи]]: ''тундрові ненці'', які є північнішими і чисельно значно переважать другу групу&nbsp;— ''лісових ненців'' (інакше ''хандеяри''). Тундрові ненці населяють титульні автономні округи, а лісові, кількість яких бл. 2 тис. осіб проживають в [[Басейн річки|басейні]] річок Пур і [[Таз (річка)|Таз]] на південному сході Ямало-Ненецького і в Ханти-Мансійському а.о.. Варто виділити й групу ''яранців'' (або ''колвінців''), що є змішаним [[Комі (народ)|комі]]-ненецьким населенням з особливою самоідентифікацією, що, зазвичай [[Мова комі|комімовні]], і свій родовід ведуть від змішаних [[шлюб]]ів ненців і північних комі (комі-іжемців)<ref>Останні (комі-іжемці) останнім часом також претендують на визнання окремою корінною народністю Півночі. Див.:[http://www.raipon.org/АКМНССиДВРФ/Новости/tabid/428/mid/1276/newsid1276/3072/-------/Default.aspx Етнографи Комі визнають комі-іжемців малочисельним народом, повідомлення ''Коміінформ'' {{ref-ru}}]</ref>.
 
Ненецька мова належить до самодійської групи уральської родини мов. Двома основними її [[діалект]]ами, згідно з поділом на субетноси, є тундровий і лісовий. Серед ненців поширений [[білінгвізм]]&nbsp;— переважно [[Російська мова|російська]], у яранців також [[Мова комі|комі мова]]. [[Писемність]] ненецької мови&nbsp;— на основі [[Кирилиця|кириличної]] графіки.
 
Традиційними релігійними уявленнями ненців є віра в духів&nbsp;— хазяїв неба, землі, вогню, річок, природних і атмосферних явищ, у лісових ненців&nbsp;— у [[лісовик]]ів.
Рядок 84:
== Історія, господарство та суспільство ==
 
Протягом 1-го тисячоліття н.&nbsp;е. більшість самодійців&nbsp;— пращурів ненців перемістилась за течією [[Об|Обі]]і в зону північної [[Тайга|тайги]], а потому [[Тундра|тундри]], [[Асиміляція|асимілювавши]] тубільне населення ([[саами]] і [[кети]]). У подальшому предки сучасних ненців розповсюдились із низов'їв Обі на захід до [[Біле море|Білого моря]], а до [[17 століття|XVII &nbsp;ст.]]&nbsp;— на схід до [[Єнісей|Єнісею]]<ref>[http://www.adm.yanao.ru/50/ Ямало-Ненецький автономний округ&nbsp;— історична батьківщина малочисельних народів Крайньої Півночі: ненців, хантів, селькупів // на офіційному сайті Ямало-Ненецького автономного округу {{ref-ru}}]</ref>. При цьому до [[етногенез]]у ненців долучились угорські і енецькі групи.
 
Вже від перших згадок у письмових джерелах (у [[літопис]]і [[Нестор-літописець|Нестора]] фігурують під назвою ''самоядь'') ненці завжди чинили опір чужоземним загарбникам. Так, вони опиралися поширенню [[Новгородська республіка|Новгорода]] (відомі сутички наприкінці [[13 століття|ХІІІ ст.]]), у [[14 століття|XIV &nbsp;ст.]] змушені були платити [[ясак]] татарам, чиє панування припинилось у з кін. [[15 століття|XV &nbsp;ст.]] (після взяття [[Казань|Казані]]).
 
З [[1628]] року зі зведенням фортеці [[Красноярськ]] ненці підпадають під владу [[Росіяни|росіян]]. У подальшому (наступному столітті) ненці часто поставали проти утисків, зокрема, в [[1719]], [[1731]] і [[1749]] роках. У [[1824]] році посилення християнизації викликало значний спротив ненців, що вилилось у повстання (війну) [[1825]]—–[[1840]] &nbsp;рр..
 
У [[1842]]—[[1844|44]] (у свою 2-у наукову експедицію) північні народи, в т.ч.тому числі і ненців, вивчав відомий фінський мовознавець [[Кастрен Матіас|М.Кастрен]], результатом чого стало створення граматики і словника ненецької мови (опубл. [[1854]] року).
[[Файл:Жінка за вичинкою шкури Ненці Тобольська губ Березовський пов поч XX ст РЕМ.jpg|міні|190пкс|''Жінка в [[чум]]і за вичинкою шкури, [[Тобольська губернія]], Березовський повіт, поч. XX &nbsp;ст.'']]
 
Переважна більшість ненців ще на поч. [[20 століття|ХХ ст.]] вела [[Кочівник|кочовий]] спосіб життя.
 
Традиційними заняттями ненців є [[полювання]] на [[Хутрові звірі|хутрових звірів]], дикого оленя, [[Песець|песців]], [[вовк]]ів, лісових і водоплавних птахів, [[рибальство]], [[оленярство]] тощо.<ref name="Скаткін">М.&nbsp;М.&nbsp;Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. &nbsp;— К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінки:166-168) </ref>
 
З сер. [[18 століття|XVIII &nbsp;ст.]] провідною галуззю господарства стало свійське [[оленярство]]<ref>''Васильев В. И.'' Ненцы // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 330 {{ref-ru}}</ref>. Оленярство в ненців було великостадним, олені використовувались як для пересування (на санах-[[нарти|нартах]]), так і для поживи. І за сучасності на півострові [[Ямал (півострів)|Ямал]] декілька тисяч ненецьких оленярів-кочівників тримають поголів'я у бл. півмільйона оленів.
 
У царській Росії [[купці]], які приїзджали в [[Тундра|тундру]], обдурювали ненців, споювали їх [[Горілка|горілкою]] і за низьку ціну скуповували оленів і дорогі шкури звірів.<ref name="Скаткін"></ref>
 
Ще наприкінці XIX &nbsp;ст. основною ланкою ненецького суспільства лишався патрилінійний рід (''єркар''). У сибірських тундрових ненців зберігались дві [[Екзогамія|екзогамні]] [[Фратрія|фратрії]]<ref>''Там же''</ref>.
 
== Культура ==
 
Традиційним житлом ненців є розбірний ''[[чум]]'' з жердин, накриваний оленячими шкурами взимку і берестою в літню пору. Для подорожей вони виробляють сани, котрі у них розділяються на жіночі, чоловічі та вантажні. Матеріал -&nbsp;— це ті ж самі олені, до речі на їхній мові сани називаються нарти. Відрізняються ж жіночі від чоловічих, котрі мають тільки задню спинку, ще передньою стінкою та боковою для більшої безпеки. До них запрягають віялом від двох -&nbsp;— трьох до шести оленів. З лівої сторони сідають на них, а керують за допомогою віжки яка прикріплена до недоуздку (вуздечки без вудил, з приводом) оленя який знаходиться зліва, та жердини-хорея на якому мається кістяний ґудзик на кінці. Часом буває на інший кінець хорея надягають списовидний металевий наконечник (взагалі то в минулому хорей наряду з цибулею служив зброєю).
 
Для вантажних нарт запрягають по два-три олені, а вони доволі часто змінюють місце проживання, бо олені їдять мох і коли він закінчується потрібно переїжджати на нове місце, і з п'яти-семи вантажних нарт складають великий караван котрий на їхній мові називається аргіщ, прив'язуючи оленів міцними ланцюжками або ременями до передньої нарти. Кожен аргіш веде лише один сідок і доволі часто це бувають дівчатка-підлітки, а поруч їдуть чоловіки на легкових нартах та женуть стадо.
 
Одяг ненці шили також зі шкур о́леня&nbsp;— малиця, сокуй (верхній одяг), [[взуття]]&nbsp;— ''піми''.
 
Їдять ненці як правило оленину, рибу тощо. Жителі оленячих стійбищ дуже люблять м'ясо оленя, смажене на закритому вогні -&nbsp;— щось на зразок шашлику, але не замаринованого. Улюбленими стравами у ненців є строганина з оленини, печінки, риби сига, суп з борошном, млинці з кров'ю, м'ясо тушковане з макаронними виробами. Одним з екзотичних справ e [[копальхем]](гниле м'ясо).
На гарнір воліють макаронні вироби; рис, овочі споживаються вкрай рідко.
Улюбленим напоєм населення Півночі є чай, а також компоти і морси з брусниці, морошки, чорниці, кисіль з крохмалю і ягідного соку. У царській Росії, внаслідок активної торгівлі міцними спиртними напоями, відбувався процес поступового споювання корінних і нечисленних народів Півночі, в тому числі і самоїдів (ненців). Однак вперта боротьба з цим негативним явищем в другій половині XX століття допомогла його частково зжити.
Рядок 123:
== Джерела і посилання ==
{{Commons|Nenets}}
* ''Васильев В. И.'' Ненцы // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 329—331329–331 {{ref-ru}}
* [http://www.raipon.net/yasavey/ ''Ясавей''&nbsp;— Асоціація ненців Ненецького АО] {{ref-ru}}
* [http://www.forestnenets.info/ Інформація про лісових ненців] {{ref-fr}}, {{ref-et}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ненці