Республіка Саха: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Haida (обговорення | внесок)
Рядок 50:
Вважається, що тюркомовні племена переселялися на територію сучасної Саха декількома хвилями, остання з яких припадає на [[XIV]]–[[XV]] ст. Згідно з думкою, що [[етнос]] пристосовується до певного ландшафту в період свого формування, [[якути]] як народність сформувалися в басейні Середньої Лени, тобто на території Центральної Якутії. Тут відбулося остаточне формування саха на основі змішання сторонніх тюркомовних племен із місцевими палеоазіатськими родами, а також зі сторонніми монголомовними хорінцями й тунгусами. Поширення скотарства внесло значні зміни в господарське життя регіону. Предки якутів зуміли зберегти й розвинути конярсько-скотарську структуру свого господарства в екстремальних умовах Півночі, принесли в регіон ремісниче виробництво (ковальське, ювелірне, гончарне й ін.), будівництво жител постійного типу. Уже до початку [[XVII]] ст. якутські роди жили в басейнах Індигірки і Яни, просунувши в арктичні райони Саха культуру розведення великої рогатої худоби й табунного конярства. Паралельно йшло формування особливої етнографічної групи північних якутів-оленярів, що перейняли від місцевих тунгуських і юкагирських племен способи ведення господарства в умовах тундри й лісотундри.
 
Пришвидшилося утвореня якутської держави напочатку XVI ст., перш за все у племені кангаласів. Володари мали титул тойонів. Засновником племенного союзу кангаласів став [[Баджей]] (волод. 1520–1550), справу якого продовжив [[МунджанМуннян Дархан|Мун'ян]] (1550–1580). У якутських переказах [[XVII]] ст. визначається епохою [[Тиґин Дархан|Тигин]]а (1580–1630) й тигинідов. Академік О. П. Окладніков називав його «Якутським царем». «Фігура Тигина, — писав О. П. Окладніков у першому томі „Історії Якутії“, — фігура мудрого старця, владики й грізного воїна, обранця самого Улуу Тойона, яким представляли його родичі, уже при житті зливалася на цьому тлі з величними образами епічних богатирів і божеств. Нарешті й сама загибель Тигина була пов'язана з найбільшим історичним переломом у житті якутів — появою росіян на півночі, й змальована у величних рисах епічної драми». Останнім незалежним володарем якутів-кангаласів був [[Елькерей]] (1630–1650).
 
=== Саха-Якутія в складі Російської держави ===