Відмінності між версіями «Мартін Маля»

120 байтів додано ,  6 років тому
→‎«Радянська трагедія»: вікіфікація, правопис
(→‎«Радянська трагедія»: вікіфікація, правопис)
Маля дотримується іншого, менш поширеного тлумачення, згідно з яким, [[Марксизм-ленінізм]] лежить в основі діяльності Влади Рад. Марксизм-Ленінізм був так само ворожим до Російських традіцій, як і до Ангольських, Кубинських, Чеських&nbsp;— його було запроваджено силою, і на силу він спирався для свого захисту, він був недієвим не тому, що зазнавав шаленого опору, а тому, що був фундаментально хибним і недієздатним в принципі.<ref name="Radu"/> Для Малі, ключем до розуміння жахів Радянської дійсності є марксистська мрія в розбудову вільного та заможного суспільства шляхом скасування приватної власності та ринку.<ref name="Raico"/>
 
Маля наголошує на важливості періоду радянської історії до 1921 року, який отримав назву «[[воєнний комунізм]]». Як було доведено Полом Робертсом ({{lang-en|Paul Craig Roberts}}) та Петром Боєтке ({{lang-en|Peter Boettke}}) він не був небажаним наслідком [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]], а був втіленням Марксистських вчень: скасування приватної власності, торгівлі, грошей тощо. Результати втілення цих вчень були настільки катастрофічними, що поставили під ризик збереження самої Влади Рад. Саме жахливими наслідками воєнного комунізму пояснюється тимчасовий відступ [[Ленін]]а до змішаної економіки в [[Нова економічна політика|Новій економічні політиці]] (НЕП). Але НЕП не був тим, заради чого комуністи виборювали владу. Разом зі здобуттям влади [[Сталін]]им, поновлюється спроба розбудови соціалізму. Запроваджується перший п'ятирічний план, починається [[колективізація]] на селі, й і так жахливий терор часів Леніна посилюється до небачених доті глибин. Маля наводить оцінки людських жертв сталінського терору, які збігаються з оцінками [[Роберт КноквестКонквест|Роберта Конквеста]] та іншими дослідниками цього періоду: близько 20&nbsp;000&nbsp;000 смертей.<ref name="Raico"/>
 
В протилежність воєнному комунізму, Сталінський план передбачав існування грошей, зарплат та цін; тобто, був тимчасовим відхиленням від соціалістичного ідеалу. Так само відхиленням були легальні приватні наділи землі та невеликі ринки для селян, та де-факто існуючий [[чорний ринок]] (або «[[тіньова економіка]]»). Однак, єдина галузь, де Радянська Влада спромоглася на успіх, був військово-промисловий комплекс, в розвиток якого вкладались значні ресурси. Маля згадує [[Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]] та його доведення неможливості соціалістичного планування, також згадано працю Петра Боетке на цю ж тему. Однак, схоже, Маля не усвідомлює, що саме це і є основною проблемою. Як було доведено Мізесом, раціональне економічне планування неможливе за відсутності цін на товари виробників, а ціни неможливі, коли весь товар належить державі.<ref name="Raico"/>
Маля описує притаманні радянській ідеології обмеження та періодичні, але невдалі, спроби ці обмеження обійти. Однак, кожна з цих спроб тривала недовго: або політичний контроль придушував приватну ініціативу, або економічна свобода загрожувала монополії партії.<ref name="Radu"/>
 
[[Горбачов]] розумів, що хитка соціалістична економіка неспроможна забезпечити базу для світової потуги. Тому було запроваджено [[Перебудова|перебудову]], а разномразом з нею і [[гласність]], обмежене послаблення для поширення критики системи. Сюрреалізм радянського суспільства не витримав випробування критикою, та після десятиліть свого існування впав.<ref name="Raico"/>
 
Після колапсу Радянського Союзу, Росія опинилась в ситуації гіршій, в порівнянні з Іспанією після [[Франсіско Франко|Франко]], або [[Західна Німеччина]] в 1945. Незважаючи наПопри диктатуру, громадянське суспільство в цих країнах не було повністю винищено, а, що важливіше, були збережені принципи та повага до приватної власності. Після радянського панування протягом трьох поколінь, Росія опинилась без громадянського суспільства, а замість поваги до приватної власності&nbsp;— з «войовничим егалітаризмом».<ref name="Raico"/>
 
Маля допускає в книзі декілька помилок, зокрема, плутає німецького соціаліста Карла Лібкнехта з його батьком, Вільгельмом; та Франко-Російський Альянс з [[Антанта|Антантою]]; невірно наводить перший рядорядок «[[Інтернаціонал (гімн)|Інтернаціоналу]]», та стверджує, що ФранкуФранко мав підтримку Німеччини та Японії, а не Німеччини та Італії. До серйозніших недоліків належить його дотримання застарілого бачення [[Промислова революція|Промислової революції]], згідно з яким збіднілі від індустріалізації маси були врятовані лише завдяки профспілкам та «мережам соціального захисту» (які не існували ще протягом десятиліть після того, як рівень життя істотно зріс у країнах Заходу). Також Маля стверджує, що класичний Марксизм «не бачив проблеми в анархії ринку»&nbsp;— що спростовується в праці «[[Анти-ДюрингДюрінг]]» [[Фрідріх Енгельс|Енгельса]]а та в інших працях класиків Марксизму.<ref>(Raico)</ref>
 
==== Рецензії ====