Іоністор: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Граматична помилка |
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Supercapacitor diagram.svg
'''Іоністор''' (супер-конденсатор, ультра-конденсатор) — [[Електричний конденсатор|конденсатор]] з органічним або неорганічним [[електроліт]]ом, «обкладками» в якому служить [[подвійний електричний шар]] на межі розділу [[електрод]]а і [[електроліт]]у.
Рядок 6 ⟶ 5:
== Історія створення ==
▲[[Файл:Supercapacitor diagram.svg | thumb | right | 350px | Порівняння конструктивних схем трьох конденсаторів. Зліва: «звичайний» [[Електричний конденсатор|конденсатор]], в середині: [[Електричний конденсатор # Класифікація конденсаторів|електролітичний]], справа: іоністор]]
Перший конденсатор з подвійним шаром на пористих вугільних електродах був запатентований в 1957 році фірмою [[General Electric]] <ref> H. I. Becker:''Low voltage electrolytic capacitor'', [http://patft.uspto.gov/netacgi/nph-Parser?patentnumber=2800616 US-Patent 2800616] </ref>. Так як точний механізм до того моменту часу був не зрозумілий, було припущено, що енергія запасається в порах на електродах, що вказує на'' «надзвичайно високу ємність»''. Трохи пізніше, в 1966 фірма [[Standard Oil of Ohio]], [[Cleveland]] (SOHIO), [[USA]] запатентувала елемент, який зберігав енергію в подвійному шарі. <ref> RA Rightmire,, «Electrical energy storage apparatus», [http://patft.uspto.gov/netacgi/nph-Parser?patentnumber=3288641 US Patent 3288641] </ref>.
Рядок 15 ⟶ 12:
== Переваги ==
З появою іоністорів стало можливим використовувати конденсатори в [[Електричне коло|електричних колах]] не тільки як перетворює елемент, але і як джерело струму.▼
Такі елементи мають декілька переваг над звичайними [[Хімічні джерела струму|хімічними джерелами струму]] — [[Гальванічний елемент|гальванічним елементами]] та [[Електричний акумулятор|акумуляторами]]
▲З появою іоністорів стало можливим використовувати конденсатори в [[Електричне коло|електричних колах]] не тільки як перетворює елемент, але і як джерело струму.
▲Такі елементи мають декілька переваг над звичайними [[Хімічні джерела струму|хімічними джерелами струму]] — [[Гальванічний елемент|гальванічним елементами]] та [[акумулятор|акумуляторами]] :
* Високі швидкості заряду й розряду.
* Простота зарядного пристрою
Рядок 32 ⟶ 29:
* Малий термін служби (сотні годин) на граничних напругах заряду.
* Великий внутрішній опір в порівнянні з традиційними конденсаторами (50-100 Ом у іоністора 1Ф x 5,5 В)
* Значно більший, у порівнянні з акумуляторами саморозряд: близько 1 мкА у іоністора 2Ф x 2.5В
== Густина енергії ==
Рядок 42 ⟶ 39:
В [[2008 рік|2008 році]] [[Індія|індійські]] дослідники розробили дослідний зразок іоністора на основі [[графен]]ових електродів, що має питому енергоємність до 32 Вт·год/кг, порівнянну з такої для свинцево-кислотних акумуляторів (30-40 Вт·год/кг) <ref> {{cite web| author = SRCVivekchand | coauthors = Chandra Sekhar Rout, KSSubrahmanyam, A. Govindaraj and CNRRao | year = 2008 | url = http://www. ias.ac.in/chemsci/Pdf-Jan2008/9.pdf | title = Graphene-based electrochemical supercapacitors | journal = J. Chem. Sci., Indian Academy of Sciences | volume = 120, January 2008 | pages = 9-13}} </ref>.
Термін служби іоністорів великий. Проводилися дослідження з визначення максимального числа циклів заряд-розряд. Після 100000 циклів не спостерігалося погіршення характеристик. Згідно з недавніми заявами співробітників MIT, іоністори можуть незабаром замінити звичайні акумулятори. Крім того, в 2009 році були проведені випробування акумулятора на основі іоністора, в якому в пористий матеріал були введені наночастинки заліза. Отриманий подвійний електричний шар пропускав електрони в два рази швидше за рахунок створення «тунельного ефекту».
Рядок 74 ⟶ 70:
[[Категорія:Електронні компоненти]]
[[Категорія:
[[Категорія:Нові технології]]
[[Категорія:Хемотрони]]
[[Категорія:Електронна техніка]]
| |||