Маріян Коць: відмінності між версіями

▲Відкрив власне видавництво у місті Лексинґтон, штат Нью-Йорк. У 1964–1971 рр. він профінансував фундаментальне видання «Українські народні мелодії» в 7-ми томах. У 1970 р. опублікував «Релігійні твори [[Кошиць Олександр Антонович|Олександра Кошиця]]». Видавав наукові монографії, художню літературу. У багатьох бібліотеках України сьогодні є книги з поміткою «Видавництво Маріяна Коця». Після здобуття Україною незалежності став фундатором першої в Україні офсетної друкарні. За його підтримки було видано понад 100 книг, зокрема «Піонери музичного мистецтва в Галичині», «Голод в Україні 1946–1947: Документи і матеріали», «Голодовка: 1932–1933 роки на Переяславщині: Свідчення», «Грушевськи М. Вибрані листи до [[Студинський Кирило Йосипович|Кирила Студинського]] (1891–1941)». Звичайно ж більшість видань не були комерційними і не приносили ніяких прибутків. У книговидавничій справі М. Коць перш за все був меценатом.