Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Стенфордський тюремний експеримент''' — [[психологічний експеримент]], який [[1971]] здійснив американський психолог [[Зімбардо Філіп|Філіп Зімбардо]], досліджуючи як впливає обмеження свободи та тюремноготюремне оточення на психіку людини, а також як впливає нав'язана людині соціальна роль на її поведінку.
 
Добровольці грали ролі в'язнів та охоронців в імпровізованій [[в'язниця|в'язниці]], влаштованій у корпусі кафедри психології. Учасники швидко адаптувались до своїх ролей. Ніхто не сподівався, проте почали виникати по-справжньому небезпечні ситуації. Кожен третій охоронець виявився схильним до [[садизм]]у, а в'язні були надто [[моральна травма|морально травмовані]], двоє з них завершили експеримент достроково. Незважаючи на очевидну втрату контролю над експериментом, тільки один з 50 спостерігачів, Христина Маслач, висловилася про необхідність припинення експерименту. Зімбардо припинив експеримент достроково, через шість днів після його початку.
 
Результати експерименту вразили і його автора, тому Філіп Зімбардо заявив, що подібне не повинно повторитися. Багато років він був засмучений кепською славою свого експерименту, що зробив ціле покоління психологів гранично обережними. "Психологи стали виходити з того, що людина&nbsp;— настільки вразливе створіння, що коли вона не пройде той чи інший тест, то це назавжди зруйнує її самооцінку. Тому більшість тестів здійснювалося лише через опитування. Психологи тільки запитують: «Уявіть собі, що ви наглядач. Як би ви поводилися?»<ref>[http://www.dt.ua/3000/3680/35066/ Дзеркало тижня №&nbsp;22, 15 червня 2002]</ref>
[[Файл:Zimbardo_in_Warsaw_2009.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Філіп Зімбардо]] у [[Варшава|Варшаві]], [[2009]]]]
 
З погляду [[етика|етики]] експеримент часто порівнюють із [[експеримент Мілґрема|експериментом Мілґрема]], який Стенлі Мілґрем (він колись навчався разом із Зімбардо) здійснив [[1963]] року в [[Єльський університет|Єльському університеті]].
 
== Мета і засоби ==
 
Дослідження оплатив [[військово-морський флот США]], щоб розібратись, чому виникають конфлікти у їх виправних закладах і в морській піхоті.
 
 
== Результати ==
 
[[Файл:Spe-pushups.jpg|thumb|right|210px|Охоронці примушують в'язнів відтискатися, у той час як іще один в'язень (той, що стоїть) має співати.]]
Над експериментом швидко втратили контроль. В'язні потерпали від [[садизм|садистського]] ставлення охоронців і наприкінці в багатьох спостерігався сильний [[емоційний розлад]].
 
== Висновки ==
 
Стенфордський експеримент закінчився 20 серпня [[1971]] року, тривав він тільки 6 днів, замість запланованих 14-ти. Результати експерименту використовувались для того, щоб проілюструвати, як легко люди піддаються впливу, якщо присутня узаконювальна [[ідеологія]], а також соціальна й інституціональна підтримка. Також їх використовують для ілюстрації теорії [[когнітивний дисонанс|когнітивного дисонансу]] та впливу влади авторитетів.
 
 
== Критика експерименту ==
 
Експеримент було широко розкритиковано як неетичний і такий, що межує з ненауковістю. Критики, а серед них і [[Ерік Фромм]], ставили під сумнів, що результати експерименту можна легко витлумачити. Зокрема, Фромм писав, як сильно змінюється поведінка людини, коли її ув'язнюють (використовуючи історичні приклади нацистських [[концтабір|концентраційних таборів]]). Це поклало початок дослідженням на перевірку твердження, що тюремне оточення саме собою визначає поведінку особистості. Фромм також не погоджувався, що схильність до садизму у «звичайних» осіб не може бути визначена методами, призначеними для відбору.
 
 
== Спроба відтворити експеримент на BBC ==
Психологи {{не перекладено|Алекс Геслем||en|Alex Haslam}} з {{не перекладено|Екстерський університет|Екстерського університету|en|University of Exeter}} і {{не перекладено|Стів Річер||en|Steve Reicher}} із [[Сент-Ендрюський університет|Сент-Ендрюського університету]] керували частковим відтворенням експерименту за фінансової підтримки [[Бі-Бі-Сі|BBC]], яке транслювало сцени дослідження як [[реаліті-шоу]] під назвою «{{не перекладено|Експеримент (BBC)|Експеримент|en|The Experiment}}» ([[2002]]). Їх результати й висновки дуже різняться від Зімбардових і призвели до серії публікацій про [[деспотизм|тиранію]], [[стрес (медицина)|стрес]] і [[лідерство]] (незадовільні результати від SPE були опубліковані в ключових галузевих журналах, зокрема ''British Journal of Social Psychology, Journal of Applied Psychology, Social Psychology Quarterly''). Оскільки експеримент не був точним відтворенням Стенфордського експерименту, дослідження поглибило сумніви в універсальності висновків. Зокрема, під питанням висновок, що люди чинили зло неусвідомлено, граючи роль, та ідея про те, що рушійні сили зла є, в будь-якому випадку, банальними. Їх дослідження також довело важливість лідерства у виникненні тиранії (у формі, яку показав Зімбардо в інструктажі охоронців в Стенфордському експерименті)<ref>[http://education.guardian.co.uk/academicexperts/story/0,,1605313,00.html The ideas interview: Alex Haslam] {{ref-en}}</ref><ref>[http://www.offthetelly.co.uk/interviews/experiment.htm Interview: Steve Reicher and Alex Haslam] {{ref-en}}</ref>.
Психологи
{{не перекладено|Алекс Геслем||en|Alex Haslam}} з {{не перекладено|Екстерський університет|Екстерського університету|en|University of Exeter}} і {{не перекладено|Стів Річер||en|Steve Reicher}} із [[Сент-Ендрюський університет|Сент-Ендрюського університету]] керували частковим відтворенням експерименту за фінансової підтримки [[Бі-Бі-Сі|BBC]], яке транслювало сцени дослідження як [[реаліті-шоу]] під назвою «{{не перекладено|Експеримент (BBC)|Експеримент|en|The Experiment}}» ([[2002]]). Їх результати й висновки дуже різняться від Зімбардових і призвели до серії публікацій про [[деспотизм|тиранію]], [[стрес (медицина)|стрес]] і [[лідерство]] (незадовільні результати від SPE були опубліковані в ключових галузевих журналах, зокрема ''British Journal of Social Psychology, Journal of Applied Psychology, Social Psychology Quarterly''). Оскільки експеримент не був точним відтворенням Стенфордського експерименту, дослідження поглибило сумніви в універсальності висновків. Зокрема, під питанням висновок, що люди чинили зло неусвідомлено, граючи роль, та ідея про те, що рушійні сили зла є, в будь-якому випадку, банальними. Їх дослідження також довело важливість лідерства у виникненні тиранії (у формі, яку показав Зімбардо в інструктажі охоронців в Стенфордському експерименті)<ref>[http://education.guardian.co.uk/academicexperts/story/0,,1605313,00.html The ideas interview: Alex Haslam] {{ref-en}}</ref><ref>[http://www.offthetelly.co.uk/interviews/experiment.htm Interview: Steve Reicher and Alex Haslam] {{ref-en}}</ref>.
 
== Абу-Ґрейб ==
[[Image:Abu-ghraib-leash.jpg|thumb|[[Лінді Інгленд]] тримає поводок, прикріплений до ув'язненого]]
Коли вибухнув [[КатуванняТортури ув'язнених у в'язниці Абу-ҐрейбГрейб|скандал Абу-Ґрейб]] (знущання й тортури над в'язнями в Американській військовій в'язниці в [[Ірак]]у) (березень [[2004]]), багато експертів одразу помітили його схожість із Стенфордським тюремним експериментом&nbsp;— серед них [[Зімбардо Філіп|Філіп Зімбардо]], який дуже зацікавився подробицями цієї історії. Його занепокоїло, що зусилля офіційних військових і уряду були спрямовані на те, аби звинуватити у зловживаннях кілька «паршивих овець» замість того, щоб визнати це за системні проблеми офіційно встановленої військової системи виконання покарань.
 
Фактично, Зімбардо виявився в команді [[юрист]]ів, що захищала одного з наглядачів [[В'язниця Абу-Грейб|в'язниці Абу-Ґрейб]] [[штаб-сержант]]а (SSG) Айвена Фредеріка (був засуджений до восьми років ув'язнення, відшкодуванню збитку, звільненню зі служби і позбавлення всіх звань<ref>[http://www4.army.mil/ocpa/read.php?story_id_key=7988 Court sentences England to 3 years]</ref>) на прізвисько «Чіп». Зімбардо мав доступ до всіх слідчих документів і документів з обмеженим доступом, а також давав свідчення як експерт на військовому [[трибунал]]і в жовтні [[2004]] року, на якому Фредеріка було засуджено до восьми років ув'язнення.
 
== Див. також ==
* [[Експеримент (фільм, 2010)|Експеримент]], американський фільм [[2010]] року на основі Стенфордського експерименту;
* [[Експеримент (фільм)|Експеримент]], німецький фільм [[2001]] року на основі Стенфордського експерименту;
* [[Експеримент Мілґрема]] [[1961]] року, в якому була виявлена готовність учасників підкорятись «керівнику» і виконувати накази, навіть якщо їхня совість протестує;
* [[Експеримент Мілґрема]]
* [[Володар мух]], роман [[Вільям Ґолдінґ|Вільяма Ґолдінґа]] ([[1954)]] року, в якому діти починають діяти за моделлю диктатури. Є український переклад [[Соломія Павличко|Соломії Павличко]];
* [[КатуванняТортури ув'язнених у в'язниці Абу-ҐрейбГрейб]], тортуриамериканськими й знущання надсолдатами в'язнями в[[2003]] американській в'язниціроці;
* [[Марина Абрамович#«Ритм 0»|«Ритм 0»]], перформанс [[Марина Абрамович|Марини Абрамович]] [[1974]] року, в якому художниця на 6 годин стала пасивним об'єктом у власному перформансі.
 
== Примітки ==
 
{{примітки}}
 
== Література ==
 
* Haney, C., Banks, W. C., & Zimbardo, P. G. (1973). Study of prisoners and guards in a simulated prison. ''Naval Research Reviews'', 9, 1-17. Washington, DC: Office of Naval Research{{ref-en}}
* Haney, C., Banks, W. C., & Zimbardo, P. G. (1973). Interpersonal dynamics in a simulated prison. ''International Journal of Criminology and Penology'', 1, 69-97.{{ref-en}}
 
== Додаткові посилання ==
 
* [http://www.prisonexp.org/ Офіційний сайт]{{ref-en}}
* [http://video.google.com/videoplay?docid=2683701783583080634 Google відео]{{ref-en}}