Ніндзюцу: відмінності між версіями

|Назва=нінджюцуНіндзюцу<br>(忍術)

|Підпис зображення=Кандзі «нінджяНіндзя»

|Інші назви=Нінпо<ref>[http://books.google.ru/books?id=P-Nv_LUi6KgC&pg=PA163&dq=Martial+arts+of+the+world:+An+Encyclopedia+of+History+and+innovation.+used+name+ninjutsu&hl=ru&sa=X&ei=M8-dUoiKGInZtAby4oC4CA&ved=0CC8Q6AEwAA#v=onepage&q=Martial%20arts%20of%20the%20world%3A%20An%20Encyclopedia%20of%20History%20and%20innovation.%20used%20name%20ninjutsu&f=false T.A. Green, J.R. Svinth. Martial arts of the world: An Encyclopedia of History and innovation. East Asia. Japan:Ninpo]</ref>, Шінобі<ref name="ReferenceA">Hayes, Stephen. ''The Ninja and Their Secret Fighting Art.'' ISBN 0-8048-1656-5, Tuttle Publishing, 1990</ref>-джюцудзюцу

|Засновник(и)=[[нінджяНіндзя]]

{{ніхонга|'''Нінджю́цуНіндзю́цу''' ({{lang-ja|【忍術】,|Ніндзюцу|«мистецтво にんじゅつприхованості»}}, ''нінджюцу'', «техніка [[нінджя]]») — [[Японія|японське]] [[Бойові мистецтва|бойове мистецтво]].

{{Див. також|нінджяНіндзя}}

Вважається, що таємні клани нінджяніндзя виникли в Японії одночасно з [[Самурай|самурайським кодексом]] у [[9 століття|9]]-[[12 століття|12 століттях]]. Прототипом нінджяніндзя вважаються секти гірських відлюдників [[ЯмабушіЯмабусі|ямабушіямабусі]] [[8 століття]], які сповідували напрям [[буддизм|буддизму]] школи [[Секта Сінґон|ШінгонСінгон]]. ЯмабушіЯмабусі заохочували важкі та виснажливі тренування своїх адептів, а також ретельно зберігали зібрані протягом століть знання з [[Медицина|медицини]], [[Хімія|хімії]], [[Астрологія|астрології]]. ЯмабушіЯмабусі були прихильниками повного злиття з природою. Спочатку таємні школи нінджюцуніндзюцу не мали нічого спільного з військовими організаціями ні за своєю методикою підготовки, ні за своєю філософією. Проте з часом відбулися зміни.

Походження самого бойового мистецтва нінджюцуніндзюцу пов'язують, як і більшість східних мистецтв бою, з [[Китай|китайськими]] джерелами. Проте термін «нінджюцуніндзюцу» охоплює лише деякі особливості мистецтва нінджюцуніндзюцу, такі як приховування, створення і підтримання аури таємничості. У функції [[нінджяніндзя]] входило проникнення до ворога, вчинення [[Саботаж|саботажу]] або вбивства і повернення після успішного завершення місії.

Традиційно нінджяніндзя виконували роль найманців, які пропонували себе як [[Шпигунство|шпигунів]], найманих вбивць, [[Диверсія|диверсантів]], політичних провокаторів та [[Тероризм|терористів]] великим і маленьким правителям японської [[Феодалізм|феодальної]] епохи. нінджяНіндзя пропонували свої послуги лише тим, хто готовий був за них платити. Сім'ї нінджяніндзя представляли собою тісно згуртовані колективи, інтегровані в більші групи — [[Клан|клани]]. Стороння людина практично не мала можливості приєднатися до такої групи і стати нінджяніндзя, для цього потрібно було народитися в сім'ї [[Професія|професіоналів]]. Мистецтво й інші хитрощі зберігалися під секретом і передавалися тільки від батька до сина. Розкриття секрету означало смерть від руки нінджяніндзя з того ж клану.

Розквіт нінджюцуніндзюцу припав на період [[Період Сенґоку|СенґокуСенгоку Дзідай]] ([[1467]]—[[1568]]). На цей час припадає пік феодальних війн, і тоді налічувалося близько 70 кланів нінджяніндзя. Легенди про нінджяніндзя теж відносяться саме до цього періоду. Документальні свідчення підтверджують існування в цю епоху шкіл [[Провінція Іґа|Іґа]] та [[Коґа]].

В японській культурі нінджяніндзя часто протиставляються самураям. Справа в тому, що самураї над усе ставили ідеали військового кодексу [[бушідобусідо]] і відповідно до них прагнули гідно боротися й найкращим чином підготуватися до смерті. нінджяНіндзя сповідували прямо протилежну філософію. Головне для нінджяніндзя — виконати поставлене завдання (розвідка), тому для успішного виконання цього завдання необхідно було за будь-яку ціну вижити. Для нінджяніндзя не існувало заборонених дій, моральних та релігійно-етичних обмеженнь у методах ведення війни. Для здобуття перемоги нінджяніндзя успішно використовували будь-які засоби.

нінджюцуНіндзюцу вчить, що не можна досягти стану абсолютної безпеки. Будь-яка дія порушує існуючу в світі гармонію, тим самим викликає опір, породжує у відповідь дію, яка тим сильніше й небезпечніше, чим більшою мірою порушується усталений баланс. Вихід полягає в тому, щоб добре розуміти, в чому порушується гармонія, та вміти мінімізувати небажані наслідки.

В основі вчення всіх шкіл нінджюцуніндзюцу лежали три взаємопов'язаних блоки навичок та вмінь, які разом утворювали гнучку систему протистояння будь-якій небезпеці.

* '''Перший блок''' навичок можна охарактеризувати як мистецтво використання навколишнього оточення та спеціальних пристосувань для перемоги над супротивником. Сюди входило розпізнавання слідів й потайне пересування, маскування й подолання перешкод, влаштування засідок й обман почуттів противника. Мета [[Тренінг|тренінгу]] полягала в злитті зі світом за допомогою підкорення [[У-шінсін|5 основних «стихій»]] — в китайському варіанті — Землі, Води, Дерева, Вогню та Металу; в японському варіанті — Землі (CHI), Води (SUI), Вогню (KA), Повітря (FU) та Порожнечі (першооснова всього, KI. Напрацьовується на «Третьому блоці»). Воїн, який досяг такого злиття, ставав невидимим та недосяжним для супротивника, а мистецтво носило збірну назву тон-джюцудзюцу — зникнення шляхом наслідування.

** [[ТайджюцуТайдзюцу]] — мистецтво володіння тілом

** [[Будо|Бу-джюцудзюцу]] — робота зі зброєю

== Рукопашний бій нінджяніндзя ==

Клани нінджяніндзя використовували стару форму [[Джіу-джитсу|джюдзю-джюцудзюцу]]. Разом із тим, були відмінності від самурайських стилів джюдзю-джюцудзюцу:

* Більше ударів, ніж в самурайському джюдзю-джюцудзюцу

Жодна із сучасних шкіл японських [[Будо|буджюцубудзюцу]] не може переконливо довести, що веде походження від середньовічних нінджяніндзя. Можливо, прийоми нінджяніндзя збереглися і вивчаються в розвідувально-диверсійних підрозділах японської армії.

При втечі застосовувалися два прийоми рукопашного бою<ref>Журнал «Япония: Путь кисти и меча». № 1/2004. А. Горбильов. «Секрет невидимости» стор. 42</ref>. нінджяНіндзя різко падав під ноги супротивника та примушував його перелітати через себе. Якщо супротивник наближався збоку, то нінджяніндзя різко гальмував, пропускав його повз себе і наносив удар мечем по спині.

* Коґа — друга за впливом школа, також користувалася підтримкою [[Сьоґунат Едо|шьоґунатуСьоґунату]].

* Фума — великий клан нінджяніндзя, частина якого служила ХоджьоХодзе УджіаноУдзіано.

* КуджікіріКудзікірі (куджікудзі кірі, рі куджікудзі рю) — школа дев'яти рук. Широко вживали ''кобудера'' — моментальний [[гіпноз]].

* Готон ДжюппонДзюппон

== Спорядження нінджяніндзя ==

* [[Маскувальний костюм]] — шінобісінобі-шьодзокусьодзоку, деталі шінобісінобі-шьодзокусьодзоку: увагі (куртка) та доджімедодзіме (пасок), іґа-бакама (штани), дзукін (маска), текко (накладки на руки), кяхан або ашімакіасімакі (обмотка для ніг), [[Табі|табі]] (взуття-шкарпетки з окремим великим пальцем), [[ВараджіВарадзі|вараджіварадзі]] (сандалі), уваппарі (верхня куртка) та нагабукуро («наплічник» нінджяніндзя)

** ДжіґуДзіґу-ітаса

== Зброя нінджяніндзя ==

** ''[[НінджятоНіндзято]]'', ''шінобісінобі-ґатана'' — меч нінджяніндзя

** ''ШібакіСібакі-ярі'' — [[спис]]

** ''ШікоміСікомі-дзуе'' — прихована зброя (мечі, ножі з прямим лезом, замасковані під побутові предмети)

** ''ДжьоДзьо'', ''шякудзьосякудзьо'', ''рокуджьорокудзьо'', ''шюмонкудзуесюмонкудзуе'', ''бо'', ''хамбо'', ''кощікірібокосікірібо'', ''мімікірібо''

** ''Теккокаґі'', ''некоте'' («котяча лапа»), ''шюкосюко'', ''ашікоасіко'' («кігті для ніг»)

** ''[[ШюрікенСюрикен|ШюрікениСюрикени]]'' — метальні «зірки» та «стрілки»:

*** ''ШякенСякен'' («зірка»), типи: ''санко'', ''дзюдзі'', ''роппо'', ''хаппо'', ''мандзі'', ''наґаре-мандзі'', ''теккан''

*** ''Бодзьо-шюрікенсюрикен'' («шюрікенсюрикен-паличка»), типи: ''босуґата'', ''тантоґата'', ''кугіґата'', ''хейтьоґата'', ''харіґата'', ''хашідзьохасідзьо'', ''кусабіґата''

*** ''УчінеУтіне'' (хоча це не зовсім шюрікенсюрикен, а укорочена [[стріла]] з більш важким накінечником, нагадує дротик для [[дартс]], але більшого розміру)

** ''Цубуте'', ''араре'', ''мецубушімецубусі''

** Крем'яні (''хіучіхіуті ішідзюісідзю'')

** ''ВакідзашіВакідзасі-теппо'' — рушниця, замаскована під меч вакідзашівакідзасі

** ''УчіхіяУтіхія'' — метальна запальна стріла

** ''ХішякенХісякен'' («вогненний шякенсякен»)

** ''Хокуто'', ''хінава'', ''хінокі-хінава'', ''таке-хінава'', ''ґуджінґудзін-хінава'', ''аме-шіноґісіноґі-хінава'', ''аме-хінава'', ''мідзу-хінава''

** ''ШінобікаґіСінобікаґі'' — посох із гаком на кінці й петлями мотузками вздовж палиці для ніг

* [[НінджяНіндзя]]

* [[КуноічіКуноіті]] — жінка-нінджяніндзя