Ілля (гравер): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Lorry (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1:
{{Художник
| Оригінал імені = невідомий
▲| ім'я = Ілля
| Фото = Бородатий персонаж на деревориті Ілії.jpg
| Підпис = Бородатий персонаж на деревориті Ілії, до [[1649]] року.
| Ім'я при народженні =
| Дата народження = перша половина 17 ст.
| Місце народження =
| Дата смерті = друга половина 17 ст.( до [[1661]] року)
| Місце смерті =
| Національність = українець
| Громадянство =
| Жанр =книжкова ілюстрація, станкова графіка,
|
|
| Член КПРС з =
|
|
|
|
|
|
▲| титул =
▲| посада =
}}
'''Ілія дереворитник'''(середина 17 ст.) — український художник-графік, чернець.
== Канва біографії ==
[[Файл:Гравер Ілія цар Давид.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Чернець Ілія. «Цар Давид», світлина до Біблії.]]
[[Категорія:Українські гравери]]▼
Роки життя, перше ім'я достеменно не відомі. Чернець Онуфріївського монастиря в місті [[Львів]]. Або у Львові, або поряд отримав первісне художнє навчання і опанував техніку [[Ксилографія|ксилографії]]. Мав монастирську (?) освіту і добре знав Біблію.
Був запрошений Петром Могилою до Києва, де в 1630-1650 роки працював як гравер для монастирів, друкарень і церков Львова та Києва. Серед збережених творів - світлини до так званої «Біблії Ілії» (створені в період [[1645]] - [[1649]] років) та гравюри до Києво-Печерського Патерика, друкованого [[1661]] року вже по смерті ченця-дереворитника Ілії.
«Біблія Ілії» — не була закінчена ( за висновками сучасних дослідників), ніколи не була надрукована і відома лишеу п'яти примірниках чи то кінця 17, чи то початку 18 століть. Дошки - матриці до світлин Біблії роботи Ілії були спалені ще [[1718]] року.
== Голландець Піскатор і чернець українець Ілія ==
[[Файл:Ілія Грім і град.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Ілія дереворитник. «Грім і град», до [[1649]] року.]]
[[Гравюра]] в мистецтві українських земель 17 століття — це мистецтво релігійне і за світосприйняттям, і за тематикою. Персонажі гравюр постають як творіння всемогутнього Бога, гріховні, але здатні каятися і хвалити отця небесного за створення світу, величного і вже незмінного. В добу бароко прийшло усвідомлення, що Бог створив Світ і більше перестав в творіння втручатися. Але перебування на краю європейської ойкумени не перешкодило митцям українських земель бачити і вивчати здобутки релігійної графіки Німеччини, Голландії, Речі Посполитої. Іноді це були навіть гравюри-шедеври [[Альбрехт Дюрер|Альбрехта Дюрера]] чи [[Рембрандт]]а. Свідомість українських митців важко поверталась у бік новітніх впливів, обережно використовуючи композиційні знахідки західноєвропейських граверів, обов'язково корегуючи їх з [[Візантія|візантійським]] надбанням. Про це доводить досвід творчості Ілії дереворитника, що спромігся створити Біблію в картинках для неписьменних. Це був місцевий, український аналог « [[Біблія Піскатора|Біблії Піскатора]] », розкішного видання з гравюрами на міді ([[Мідьорит]]) декількох голландських художників-маньєристів.
Ілія не мав можливостей працювати ні з мідними стулками, ні з коштовними сумішами для гравюр чи офортів. Мав лише можливість використовувати деревину та ножі-різаки. Це обумовило грубуватість відбитків і сміливі спрощення в дереворитах Ілії. Однак велич неба і Бога, спостереження за змінами небесних сфер, їх нечувану ангельську музику це не перешкодило йому відтворювати в дереворитах. Могутнє, непізнане небо (як втілення величі і непізнанності християнського Бога) практично стало другим головним персонажем його дереворитів. Воно різне в дереворитах Ілії : благе до Мойсея, що спілкується із самим Богом чи в сцені ловів перепелів і безжально караюче грімом і градом грішне місто за промислом Божим. Ніби орієнтований на візантійський іконопис, Ілія-чернець розімкнув в дереворитах замкнений, неширокий світ ікони - і вбік, і вверх.
Свідоцтвом знайомства ченця Ілії з Біблією Піскатора була і композиція «Повернення із Ханаана». В Західній Європі композицію розробляли [[Ніколя Пуссен]], маньєристи, реалісти. Свій варіант створив і Ілія, вимушено спрощуючі зображення тих, хто повертався з родючих зелель Ханаана з велетеською гілкою винограду. В матриці Ілії персонажі теж йшли у той же бік, що і в Біблії Піскатора. При створенні відбитку вони повернулись в інший бік, що додало композиції Ілії своєрідності і незвичності. Щось занадто сміливе в дереворитах православного Ілії відчули і православні очільники-цензори. Можливо сміливість митця розцінили як єретичність, бо Біблія Ілії ніколи не була надрукована в Україні. А її дошки-матриці спалили в 1718 році. (Ілія встиг стврити''' сто п'ятдесят''' ( 150 ) дошок-матриць, лише '''сто тридцять два відбитки - збережені''' ). Біблія Ілії відома лише в п'яти зразках, а майже всі дереворити Ілії вивезені в [[Москва|Москву]] і [[Санкт-Петербург]] ( [[Національна бібліотека Росії]], [[Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна]]).
<center><gallery perrow=2 widths="260px" heights="180px">
Файл:Піскатор Повернення із Ханаана.jpg|Біблія Піскатора, «Повернення із Ханаана», мідьорит
Файл:Ілія Повернення із Ханаана.jpg|Чорнець Ілія.«Повернення із Ханаана», дереворит
</gallery></center>
== Джерела ==
* «Панорама искусств», № 6, Москва, 1983, с 335-346
== Див. також ==
{{Портал|Мистецтво}}
{{Портал|Біографії}}
* [[Графіка]]
* [[Дереворит]]
* [[Федір дереворитник]]
* [[Щирський Іван]]
* [[Фігурський Никон]]
* [[Українське бароко]]
* [[Світогляд українського бароко]]
* [[Мідьорит]]
* [[Біблія Піскатора]]
[[Категорія:Бароко]]
| |||