Хтивість: відмінності між версіями

'''Хти́вість''' ({{lang-la|luxuria}}, {{lang-en|lust}}, мовою [[Староанглійська мова|староанглійською]] — «задоволення») — люте уподобання; безладне бажання тілесного задоволення; розбещена [[думка]], огидна [[мораль]]ність, жадання за [[збудження]]м, чи потреба бути сприйнятим чи визнаним іншими. Вона теж включає гнітюче чи палке позашлюбне [[секс]]уальне [[бажання]], таке як бажання вдовольняти надмірні [[секс]]уальні [[апетит]]и: [[свинство]], [[гвалтуванняЗґвалтування|ґвалтування]] та [[перелюбодіяння]] — крайні форми хтивості; [[мастурбація|самозадоволення]] теж вважаєтьсяуважається видом хтивості.

== ВУ католицизмі ==

У Новому Заповіті, термін «хтивість» звичайнозазвичай вживається як переклад грецького слова 'επιθυμία'. Згідно з визначенням католицької енциклопедії, серце християнина є хтивим тоді, коли «статева насолода шукається поза шлюбом або у спосіб противний законам, які керують шлюбними стосунками».

У римо-католицизмі, хтивість ({{lang-la|luxuria}}) вважається підставовим гріхом — і є таким чином одним зі семи смертних гріхів. Причина цього полягає в тому, що переступ вимірюється шкодою заподіяною індивидуіндивіду чи суспільству. Гріх хтивості стосується як і зовнішніх, так і внутрішніх гріхів, оскільки Ісус описав хтивість у своїй Нагорній проповіді так:

== ЮдаїзмЮдейство ==

В юдаїзміюдействі усі злі нахили і хотіння плоті характеризуються як ''єцер гара'' (з {{lang-he|יצר הרע}} — ''зле хотіння''); ''єцер гара'' не є демонічною силою, але скорішшвидше зловживанням речей, які потребує тіло для виживання — і часто зіставляється з ''єцер тоб'' (''добрим хотінням''). Ідея походить з книги Буття 8:21, де можна прочитати, що «уява серця людини — зла від її юності».

''Єцер гара'' часто ідентифікується із сатаною та ангеломянголом смерті, — і деколи є тенденція надати ''єцер гарі'' особистості й окремої дії, оскільки ''єцер'', як і сатана, зводить людину на цьому світі, і свідчить проти неї у потойбічному світі. Однак, ''єцер'' чітко відріняєтьсявідрізняється від сатани ій в інших випадках є точно паралельною гріху. Тора вважається великими ліками проти цієї сили.

Декілька поганських релігій дійсносправді вважали хтивість пороком. Найвідомішим прикладом розповсюдженого релігійного руху, який практикував хтивість як ритуал, були вакханалії давньоримських вакхантів. Проте цей рух був згодом заборонений римським сенатом у 186 р. до н. е. в указі ''Senatus consultum de Bacchanalibus''. Практика ритуальної проституції, однак, продовжувалопродовжувала бути діяльністю діонісійців.