Емануїл Ласкер: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м доповнення
м уточнення
Рядок 21:
1894 року він став другим чемпіоном світу з шахів, перемігши [[Вільгельм Стейніц|Вільгельма Стейніца]] в [[Чемпіонат світу з шахів 1894|матчі за звання чемпіона світу]] з десятьма перемогами, чотирма нічиїми й п'ятьма поразками. Ласкер залишив Прусію 1889 року.
 
Він утримував титул чемпіона 27 років поспіль, що стало досягненням, яке досі ніхто не перевершив. Німецький майстер захищав свій титул шість разів: раз у [[Чемпіонат світу з шахів 1896/1897|матчі-реванші]] проти [[Стейніц Вільгельм|Вільгельма Стейніца]], двічі проти [[Яновський Давид|Давида Яновського]], проти [[Тарраш Зігберт|Зігберта Тарраша]], одного з найсильніших тоді претендентів на світове чемпіонство, [[МаршалФренк ФранкМаршалл|ФранкаФренка МаршалаМаршалла]], безперечно найсильнішого американського шахіста початку двадцятого століття, і зіграв матч унічию проти [[Карл Шлехтер|Карла Шлехтера]]. У цей час він також приголомшливо виграв турніри в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], [[Нюрнберг|Нюрнбернзі]], [[Лондон]]і та [[Париж]]і.
 
1902 р. Ласкер здобув докторський ступінь з математики та філософії в [[Нюрнберзький університет|Нюрнберзькому університеті]]. Досліджував і грав, зокрема в [[покер]] і [[Го (гра)|ґо]], а також вигадав власну гру — «ласка» (різновид [[шашки|шашок]]).