Відмінності між версіями «Зоря (часопис)»

198 байтів вилучено ,  4 роки тому
Попередні редагування перенесені зі статті «Зоря (львівський журнал»)»
(Попередні редагування перенесені зі статті «Зоря (львівський журнал»)»)
'''«Зоря́»''' — літературно-науковий і громадсько-культурний [[україна|всеукраїнський]] [[журнал]]-[[двомісячник]], що виходив протягом 1880-1897 у [[Львів|Львові]].
 
== Власність ==
[[1885]] року перейшов у власність [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]], ставши всеукраїнським органом. [[Редактор]]и — [[Партицький Омелян|Омелян Патрицький]], О. Калитовський, [[Цеглинський Григорій Іванович|Григорій Цеглинський]], О. Борковський, [[Левицький Володимир Лукич|Василь Лукич-Левицький]]. Друкував літературно-критичні статті, історичні, статистично-економічні матеріали, листування, [[Мемуари|спомини]].
1880—1884 належав [[Партицький Омелян|Омеляну Партицькому]], від 1885 — Літературному товариству імені Шевченка (з 1892 — [[Наукове товариство імені Шевченка]]).
 
== Редактори ==
Редакторами в різний час були [[Партицький Омелян|Омелян Партицький]], [[Цеглинський Григорій Іванович|Григорій Цеглинський]], Василь Лукич (псевдонім [[Левицький Володимир Лукич|Володимира Левицького]]), [[Тисовський Василь |Василь Тисовський]], [[Маковей Осип|Осип Маковей]], [[Паньківський Кость|Кость Паньківський]], О. Борковський. 3 [[1885]] — орган [[НТШ|Наукового товариства імені Шевченка]]. Протягом 1885-86 до складу редакції входив [[Іван Франко]], який опублікував на його сторінках багато художніх творів, літературно-критичних статей, мав значний вплив на формування «3орі» як національного загальноукраїнського видання.
Редактори: [[Партицький Омелян|Омелян Партицький]] (1880—1885), [[Омелян Калитовський]] (1886), [[Цеглинський Григорій Іванович|Григорій Цеглинський]] (1887—1888), [[Борковський Олександр Михайлович|Олександр Борковський]] (1889), [[Левицький Володимир Лукич|Василь Лукич-Левицький]] (1890—1897). Редакторами в різний час також були [[Тисовський Василь|Василь Тисовський]], [[Маковей Осип|Осип Маковей]], [[Паньківський Кость|Кость Паньківський]],
 
Протягом 1885-86 до складу редакції входив [[Іван Франко]], який опублікував на його сторінках багато художніх творів, літературно-критичних статей, мав значний вплив на формування «3орі» як національного загальноукраїнського видання.
З 1891 року журнал ілюструвався [[Репродукція (образотворче мистецтво)|репродукціями]] мистецьких творів, світлинами [[письменник]]ів, вчених, акторів та ін. Журнал виражав погляди передових громадсько-культурних сил як в [[Галичина|Галичині]] й [[Буковина|Буковині]], так і в Наддніпрянській Україні. Будучи органом галицьких «народовців», відстоював права українців на вільний розвиток їх мови і культури, пропагував ідеї єдності українського народу, розділеного кордонами [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] та Росії, пропагував художні надбання, наукові здобутки інших народів.
 
== Вміст ==
ЗЖурнал 1891Друкував рокулітературно-критичні журналстатті, ілюструвавсяісторичні, [[Репродукціястатистично-економічні (образотворчематеріали, мистецтво)|репродукціями]] мистецьких творівлистування, світлинами [[письменникМемуари|спомини]]ів, вчених, акторів та ін. Журнал виражав погляди передових громадсько-культурних сил як в [[Галичина|Галичині]] й [[Буковина|Буковині]], так і в Наддніпрянській Україні. Будучи органом галицьких «народовців», відстоював права українців на вільний розвиток їх мови і культури, пропагував ідеї єдності українського народу, розділеного кордонами [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] та Росії, пропагував художні надбання, наукові здобутки інших народів.
 
З 1891 року журнал ілюструвався [[Репродукція (образотворче мистецтво)|репродукціями]] мистецьких творів, світлинами письменників, вчених, акторів та ін.
 
Важливу історико-культурну роль відіграла «3оря» насамперед як літературно-художній орган, який збагатив українську літературу численними публікаціями творів [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] (повісті «Варнак», «Художник», «Капітанша» в українському перекладі), А. Свидницького (роман «Люборацькі»), [[Панас Мирний |Панаса Мирного]] (драма «Лимерівна», «Дума про військо Ігореве»), [[Франко Іван Якович |І. Франка]] (повість «[[Захар Беркут (повість) |Захар Беркут]]», драма «[[Украдене щастя]]»), [[Нечуй-Левицький Іван Семенович |Івана Нечуя-Левицького]] («[[Старосвітські батюшки та матушки]]»), [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайла Коцюбинського]] (оповідання «Для загального добра», «Маленький грішник»), [[Іван Карпенко-Карий |І. Карпенка-Карого]] («[[Мартин Боруля]]», «[[Сто тисяч (п'єса)|Сто тисяч]]»), [[Кропивницький Марко Лукич |М. Кропивницького]] («Титарівна»), [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]] («[[Людина (повість)|Людина]]»), [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдана Лепкого]] («Зломані крила», «Недібрана пара») та ін. Журнал надавав сторінки письменникам різних шкіл і літературних напрямів.