Відмінності між версіями «Зоря (часопис)»

нема опису редагування
{{Otheruses|Зоря}}
[[File:Zorya.jpg|thumb|Обкладинка журналу «Зоря»]]
'''«Зоря́»''' — літературно-науковий і громадсько-культурний [[україна|всеукраїнський]] [[журнал]]-[[двомісячник]], що виходив протягом 1880-1897 у [[Львів|Львові]].
'''«Зоря́»''' — двотижневий [[часопис]], що виходив у [[Львів|Львові]] у [[1880]]–[[1897]] рр. [[1885]] р. перейшов у власність [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]], ставши всеукраїнським органом. [[Редактор]]и — [[Партицький Омелян|Омелян Патрицький]], О. Калитовський, [[Цеглинський Григорій Іванович|Григорій Цеглинський]], О. Борковський, [[Левицький Володимир Лукич|Василь Лукич-Левицький]]. Друкував літературно-критичні статті, історичні, статистично-економічні матеріали, листування, [[Мемуари|спомини]].
 
'''«Зоря́»''' — двотижневий [[часопис1885]], що виходив у [[Львів|Львові]] у [[1880]]–[[1897]] рр. [[1885]] р.року перейшов у власність [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]], ставши всеукраїнським органом. [[Редактор]]и — [[Партицький Омелян|Омелян Патрицький]], О. Калитовський, [[Цеглинський Григорій Іванович|Григорій Цеглинський]], О. Борковський, [[Левицький Володимир Лукич|Василь Лукич-Левицький]]. Друкував літературно-критичні статті, історичні, статистично-економічні матеріали, листування, [[Мемуари|спомини]].
 
Редакторами в різний час були [[Партицький Омелян|Омелян Партицький]], [[Цеглинський Григорій Іванович|Григорій Цеглинський]], Василь Лукич (псевдонім [[Левицький Володимир Лукич|Володимира Левицького]]), [[Тисовський Василь |Василь Тисовський]], [[Маковей Осип|Осип Маковей]], [[Паньківський Кость|Кость Паньківський]], О. Борковський. 3 [[1885]] — орган [[НТШ|Наукового товариства імені Шевченка]]. Протягом 1885-86 до складу редакції входив [[Іван Франко]], який опублікував на його сторінках багато художніх творів, літературно-критичних статей, мав значний вплив на формування «3орі» як національного загальноукраїнського видання.
 
З 1891 року журнал ілюструвався [[Репродукція (образотворче мистецтво)|репродукціями]] мистецьких творів, світлинами [[письменник]]ів, вчених, акторів та ін. Журнал виражав погляди передових громадсько-культурних сил як в [[Галичина|Галичині]] й [[Буковина|Буковині]], так і в Наддніпрянській Україні. Будучи органом галицьких «народовців», відстоював права українців на вільний розвиток їх мови і культури, пропагував ідеї єдності українського народу, розділеного кордонами [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] та Росії, пропагував художні надбання, наукові здобутки інших народів.
 
Важливу історико-культурну роль відіграла «3оря» насамперед як літературно-художній орган, який збагатив українську літературу численними публікаціями творів [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] (повісті «Варнак», «Художник», «Капітанша» в українському перекладі), А. Свидницького (роман «Люборацькі»), [[Панас Мирний |Панаса Мирного]] (драма «Лимерівна», «Дума про військо Ігореве»), [[Франко Іван Якович |І. Франка]] (повість «[[Захар Беркут (повість) |Захар Беркут]]», драма «[[Украдене щастя]]»), [[Нечуй-Левицький Іван Семенович |Івана Нечуя-Левицького]] («[[Старосвітські батюшки та матушки]]»), [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайла Коцюбинського]] (оповідання «Для загального добра», «Маленький грішник»), [[Іван Карпенко-Карий |І. Карпенка-Карого]] («[[Мартин Боруля]]», «[[Сто тисяч (п'єса)|Сто тисяч]]»), [[Кропивницький Марко Лукич |М. Кропивницького]] («Титарівна»), [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]] («[[Людина (повість)|Людина]]»), [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдана Лепкого]] («Зломані крила», «Недібрана пара») та ін. Журнал надавав сторінки письменникам різних шкіл і літературних напрямів.
 
У галузі історії літератури та літературної критики надрукував дослідження [[Огоновський Омелян|Омеляна Огоновського]] «Історія літератури руської», аналітичні статті І. Франка «Наше літературне життя в 1892 році», «Жіноча доля в руських піснях народних», статті П. Грабовського, М. Вороного, Василя Лукича та інших авторів.
 
З перекладної літератури «3.» ввела у друкований світ українців казки М.Салтикова-Щедріна, поезії в прозі І. Тургенева, оповідання В.Короленка, вірші Н. Нєкрасова, О. Плєщєєва та ін. Багато цінних перекладів з'явилося з німецької літератури (драми «Вільгельм Телль» і «Марія Стюарт» Ф. Шіллера, лірика Г. Гейне, «Фауст» Й.-В. Гете), з французької (Гі де Мопассан, А. Доде, О. Мірбо, П. Беранже), з польської (А. Міцкевич, Марія Конопніцька, К. Тетмайєр, В. Сирокомля), з болгарської, чеської, сербської, хорватської та ін. літератур у перекладах І. Франка, В. Щурата, Б. Грінченка, М. Старицького.
 
Журнал переживав критичні моменти у своїй діяльності: до редакційного [[комітет]]у видання входили і діячі консервативного напряму, які усунули І. Франка з редакції, проте вирішальну роль відігравали демократичні сили. Завдяки їм «3оря» проводила всеукраїнські літературні конкурси. Одним з найактивніших і найкваліфікованіших редакторів видання був Василь Лукич. «3оря» поклала початок формуванню в Галичині загальноукраїнського видання широкого європейського змісту. З 1898 замість «3орі» почав виходити у Львові щомісячний «[[Літературно-науковий вісник]]».
 
== Посилання ==
* [http://journ.lnu.edu.ua/publications/zbirnyk07/Zbirnyk07_Dysak.htm Іван Франко в журналі «Зоря»]
* http://www.history.org.ua/index.php?termin=Zorya
 
[[Категорія:Журнали України українською]]
[[Категорія:Літературні журнали України]]
[[Категорія:Журнали Львова]]
[[Категорія:Левицький Володимир Лукич]]
 
 
У часописі виступали зі своїми статтями [[Іван Франко]], [[Борис Грінченко]].
 
{{Press-stub}}