Поляков Василь Васильович: відмінності між версіями

| місце_народження = с. нині м.село [[Людіново]] (нині місто) [[Калузька область|Калузької області]], [[Росія]]

'''Васи́ль Васи́льович Поляко́в''' (*[[1893]], с. нині м.село [[Людіново]] (нині місто) [[Калузька область|Калузької області]], [[Росія]]  — †[[18 листопада]] [[1937]], [[Київ]]) — українськийросійський радянський[[більшовик]], державний діяч [[УСРР]].

Мав початкову освіту. Трудову діяльність розпочав на заводах [[Петербург]]а, згодом працював у [[Харків|Харкові]]. Брав участь у робітничому русі, член [[РСДРП|РСДРП(б)]] з [[1909]] року, неодноразово заарештовувався і засуджувався царською владою. Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] [[1917]] року — на партійній і господарській роботі у [[Брянська губернія|Брянській]] та [[Харківська губернія|Харківській]] губерніях.

Від жовтня [[1922]] року — голова Харківського правління «Південмаштресту», член оргбюро ЦК [[КП(б)У]]. У вересні [[1930]] року призначений [[Список міністрів юстиції України|народним комісаром юстиції]] та генеральним прокурором [[УСРР]].

З червня 1933 по 28 липня 1935 — народний комісар комунального господарства Української РСР.

З 4 серпня 1935 по вересень 1937 рр.  — [[Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР|постійний представник РНК Української РСР при РНК СРСР]].