Давид: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 71:
Коли Давид гідно виконав завдання Саула і прийшов з перемогою Саул вже не приховував своєї ворожнечі. Випадок з списом, яке цар метнув в Давида, і загроза потрапити до в'язниці, від якої його вберегла тільки дружина Міхаль, змусили Давида утікати до Самуїла до Рами. При останній зустрічі Йонатан підтвердив Давиду, що примирення з Саулом більше неможливе.
== Втеча від Саула ==▼
Під видом виконання таємного доручення царя Давид отримав священний хліб та меч [[Голіаф]]а від священика Ахімелеха в [[Нов]]і, а потім втік до філистимської царя [[Ахіш]]а у Гат. Там Давида хотіли схопити і щоб врятуватися, він удавав божевільного перед ними й видався біснуватим у їхніх руках ([http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=sam1#r21 1 Сам 21]).▼
Давид утік і звідти та шукав притулку в печері Адуллам, де зібрав навколо себе банду з чотирьох сотень гноблених і незадоволених. Своїх батьків він доправив у Міцпу до [[моав]]ського царя. Тим часом Саул за допомогу священникам Давидові наказав їх повбивати. Поспішним втечам Давида і його марним спробам знайти безпечне місце поклало кінець передане йому через пророка [[Гад (пророк)|Гада]] Боже повеління йти в землю Юди. Звідти Господь, у відповідь на питання Давида, чи бити філистимлян, повів його на звільнення від філістимлян Кеїли. Туди до нього прибув з [[ефода]]ом [[Авіафар]], єдиний священик з Нову, що врятувався від помсти Саула. Саул, почувши про перебування Давида в Кеїлі, почав багаторічне переслідування суперника. Однак Давид знову і знову вислизав від нього, при цьому Давид двічі відмовлявся від можливості вбити царя, помазаника Божого, щоб не понести за це кари.▼
[[Файл:Michal Gustave Doré.jpg|міні|Міхаль допомагає втекти Давиду ([[Гюстав Доре]])]]
▲Під видом виконання таємного доручення царя Давид отримав священний хліб та меч [[Голіаф]]а від священика Ахімелеха в [[Нов]]і, а потім втік до філистимської царя [[Ахіш]]а у
▲Давид утік і звідти та шукав притулку в печері Адуллам, де зібрав навколо себе банду з чотирьох сотень гноблених і незадоволених. Своїх батьків він доправив у Міцпу до [[моав]]ського царя. Тим часом Саул за допомогу священникам Давидові наказав їх повбивати. Поспішним втечам Давида і його марним спробам знайти безпечне місце поклало кінець передане йому через пророка [[Гад (пророк)|Гада]] Боже повеління йти в землю Юди.
Давид сказав сам до себе: «Одного дня таки впаду в руки Саула. І ніщо кращого не зостається мені, як тільки втекти в філистимлянську землю. Тоді Саул покине мене шукати далі по всій Ізраїльській країні, й я врятуюсь від його руки.»<ref>[http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=sam1#r27 1 Сам 27:1]</ref>. Давид пішов зі своїми прихильниками (600 чоловіків) до своїх недавніх ворогам філістимлянам, шукаючи покровительства їх короля Ахіша, володаря міста Гат. Ахіш дав Давиду прикордонне місто Ціклаг (у пустелі [[Негев]]), яке було перетворене на розбійницьку базу. Загони Давида грабували місцеве населення (амаликитян). Коли філистимляни зібралися в похід проти Ізраїля, тільки заперечення князів завадили включити загони Давида у війська філистимлянського вторгнення (1 Сам 28:4). У цей час Давид використовував черговий трофей, захоплений у амаликитян, для підкупу юдейських старійшин (1 Сам 30:26).
{{commonscat|David}}
| |||