Вікіпедія

Туоне Удайна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Escarbot (обговорення | внесок)
Боти
85 863 редагування
м робот додав: hr:Tuone Udaina
Zvr (обговорення | внесок)
Патрульні
270 603 редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Туоне Удайна''' (далмат. ''Tuone Udaina'', {{lang-it|Antonio Udina}}) ([[1821]]—[[10 липня]] [[1898]] р.) — вважається останнім носієм [[далматинська мова|далматинської мови]].
 
Для дослідників він був головним джерелом відомостей про [[діалект]] острова ВельяВел'я (зараз [[Крк]], [[Хорватія]]), якімна якому розмовляли його батьки. На Крку він прожив все життя, працюючи перукарем; незадовго до його смерті з ним цілком випадково зустрівся туринський лінгвіст [[Маттео Бартолі]]. У [[1906]] році він оприлюднив свої дослідження в докторській дисертації, яку захищав у [[Віденський університет|Віденському університеті]] під назвою «Далматинська мова: старороманські мовні релікти від ВельїВел'ї до Рагузи і їхнє місце у Апеніно-Балканській Романії» ({{lang-de|Das Dalmatische: altromanische Sprachreste von Veglia bis Ragusa und ihre Stellung in der Apennino-Balkanischen Romania}}).
 
Про Туоне Удайну він писав, що його ніякою мірою не можна було назвати ідеальним інформатором — далматинська мова (у її вельотському різновиді) не була його [[рідна мова|рідною мовою]], він вивчив її лише з розмов своїх батьків проміж собою; сам же він повсякденно розмовляв [[венеціанська мова|венеціанською мовою]]. До того ж під час зустрічі з дослідником він був вже старий, глухий і без зубів, і не мав нагоди розмовляти далматинською мовою протягом останніх двадцяти років. [[10 липня]] [[1898]] року він загинув від вибуху міни, встановленої терористом-анархістом. Трагічна смерть Туоне Удайни перервала дослідження Бартолі; зі смертю останнього носія далматинська мова стала остаточно мертвою.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Туоне_Удайна