Швидкісний бомбардувальник: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація |
м вікіфікація |
||
Рядок 2:
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-342-0603-25, Belgien-Frankreich, Flugzeuge Dornier Do 17.jpg|thumb|200px|Німецькі швидкісні бомбардувальники [[Dornier Do 17|Do 17]]. Східний фронт. ]]
[[Файл:Me 210 and 410 Wing Planform Comparison.jpg|thumb|200px|Схематичне зображення німецького класичного варіанту швидкісного [[бомбардувальник]]а [[Messerschmitt Me 410]]]]
'''Швидкісний бомбардувальник''' — концептуальний різновид [[бомбардувальник]]ів, спеціально спроектованих у середині [[1930-ті|1930-х років]], який за задумом конструкторів призначався для досягнення літаками [[бомбардувальна авіація|бомбардувальної авіації]] переваги перед супротивником за рахунок підвищеної швидкості польоту на різних висотах. Досягнення таких властивостей здійснювалося за рахунок зниження захисного озброєння, а саме зменшення лобового опору (на літаках не було башточки, [[Гондола (техніка)|гондоли]] або [[кулемет]]них установок, що виступали за межі [[фюзеляж]]у), а також ваги (без [[Гармата|гарматного]] озброєння, надлишків боєприпасів або скорочення членів [[екіпаж]]у необхідних на борту), що призводить до підвищення льотних характеристик, у першу чергу швидкісних.
== Історія ==
Основоположниками концепції швидкісних бомбардувальників стали [[німці]]. Першим літаком, побудованим за цією концепцією, став одномоторний [[Heinkel He 70|Хенкель Хе-70]], незабаром замінений на двомоторний [[Dornier Do 17|Дорньє До-17]]. На льотних змагання [[1937]] року у [[Швейцарія|Швейцарії]] [[Dornier Do 17|До 17]] показали значимість цієї концепції, літаки встановили навіть декілька рекордів швидкості польоту. Однак, з досвіду [[Громадянська війна в Іспанії|Громадянської війни в Іспанії]] було з'ясновано, що навантажені До-17 не володіли достатньою швидкістю для виключення можливості їх перехоплення [[Винищувач-перехоплювач|винищувачами-перехоплювачами]].
Однак, через стрімкий розвиток [[винищувальна авіація|винищувальної авіації]], й перехід [[військово-повітряні сили|військово-повітряних сил]] більшості країн з [[біплан]]ів на [[моноплан]]и та відповідне зростання [[Тактико-технічні характеристики|тактико-технічних характеристик]] винищувачів, подальші перспективи щодо застосування швидкісних [[бомбардувальник]]ів поступово розвіялися. Так, одні з найвдаліших бомбардувальників такого плану До-17 зазнали значних втрат від дії [[винищувач]]ів типу [[Supermarine Spitfire|«Спітфайер»]] та [[Hawker Hurricane|«Харрікейн»]], й вже у 1940 році їх перестали випускати.
Водночас, німці не припинили спроб створити літак [[бомбардувальна авіація|бомбардувальної авіації]], що міг змагатися у швидкості з перехоплювачами та продовжували роботу щодо створення більш досконалих зразків цього типу, який мусив перемогти британські та американські винищувачі. До класу швидкісних бомбардувальників можна віднести [[Junkers Ju 88]], [[Messerschmitt Me 410]] та [[Arado Ar 234]]. Ще декілька зразків було розроблено, але увійшли до строю за іншими функційними призначеннями, як-то [[Heinkel He 219]], як [[нічний винищувач]], [[Dornier Do 335]], як [[важкий винищувач]]. У липні 1939 [[Люфтваффе]] розпочало [[проектування]] найдосконалішого зразка, так званого бомбардувальника ''[[Bomber B]]'', що мав об'єднати найкращі досягнення літаків цього типу. Однак, через проблеми створення відповідного [[Авіаційний двигун|авіаційного двигуна]], усі розробки не були завершені, й літак лишився тільки в проектній документації.
== Див. також ==
| |||