Верховна Рада Української РСР: відмінності між версіями

Наприкінці [[1950-ті|1950-х]] років законодавча діяльність ВР активізувалася, що було зумовлено необхідністю проведення розпочатих 1-м секретарем ЦК КПРС [[Хрущов Микита Сергійович|Микитою Хрущовим]] реформ у радянській системі влади. В [[1959]] році обговорювалися проекти законів про судоустрій, а також цивільний, цивільно-процесуальний, кримінальний та кримінально-процесуальний кодекси. Загалом у [[1960-ті|1960]]-[[1970-ті|1970-х]] роках законотворчість розширюється, інтенсифікується кодифікація республіканського законодавства. Так, у [[1968]] році ВР УРСР прийняла Закон «Про сільську і селищну Ради народних депутатів», який значно пожвавив діяльність цих низових представницьких органів. У червні [[1969]] року приймається Кодекс про шлюб і сім'ю, у липні [[1970]] року — Земельний кодекс, у червні [[1972]] року — Водний кодекс та ін. Кодифікація законодавства, що здійснювалася ВР у ці роки, створила умови для якіснішого правового регулювання важливих суспільних відносин. Щороку ВР затверджувала проекти Держплану й бюджету республіки. Починаючи з [[1978]] року приймалися постанови про виконання річних зобов'язань. Проте закони, що приймалися ВР УРСР, часто лише дублювали положення правових актів СРСР.

 

 

ВР УРСР 1-го — 11-го скликань будувала свою діяльність згідно з вимогами радянського часу. Її робота перебувала під контролем ЦК КПУ, а сама вона не була постійно діючим органом, збиралася на сесії двічі на рік і фактично лише схвалювала підготовлені Президією ВР УРСР та погоджені з ЦК КПУ законопроекти. Депутати поєднували свою роботу у ВР з іншими видами діяльності. Законодавча робота не відзначалася продуктивністю, що об'єктивно понижувало конституційний статус ВР.