Трансильванія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Fessor (обговорення | внесок) правопис |
|||
Рядок 18:
Серед слов'ян Трансільванії значну частину складали [[українці]], про що свідчать топографічні назви (''Rusz'', ''Reusdorfel'', ''Russdorf'', ''Rusesti''). Перші документальні сліди про українські поселення в Трансільванії датовані [[13 століття]] (гора ''Ruscia'', м. ''Forum Ruthenorum''). На південно-заході Трансільванії існує місто [[Ришнов]] - [[трансільванські сакси]] його називали Rusnâ, [[етимологія]] назви цього міста пов'язана теж з [[Русь|Руссю]], та населенням [[русини|русинами]], яке жило до приходу саксів в ці місця на початку [[XIII століття]]. Ще у [[15 століття|15 ст.]] в Трансільвінії існували чималі українські колонії, які пізніше зазнали мадяризації або румунізації.
Перепис [[1930]] року виявив у Трансільванії (без [[Мармарощина|Мармарощини]] і [[Банат]]у) ледве 2 100 українців, найбільше у місті [[Орадя]]. Зв'язки України з Трансільванією (політичні і культурні) існували за часів [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]] та [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. Українські [[козаки]], що служили у валаському (румунському) війську, допомогли [[Михайло Хоробрий|Михайлові Хороброму]] об'єднати Семигород з [[Валахія|Валахією]] й [[
[[Князь]] Семигорода [[Бетлен Габор]] (1613-29) вважав [[1628]] р. за можливе відокремлення України від Польщі і створення окремої держави. [[Богдан Хмельницький]] був у дипломатичних зв'язках з князем Семигорода — [[Ракоці Юрій I]] (1630-48) і [[Ракоці Юрій II]] (1648-60) і уклав з ним військовий союз проти Польщі (1656). У [[18 століття|18 ст.]] екзильний гетьман [[Пилип Орлик]] мав зносини з князем [[Ракоці Ференц II|Ференцем II Ракоці]] (1676–1735; кн. 1704-11).
| |||