Басараб I: відмінності між версіями

== Битва під Посадою ==

{{main|Битва під Посадою}}

Басараб видав свою дочку заміж за [[Іван Александр|Івана Александра]], майбутнього царя [[Друге Болгарське царство|Болгарії]] і племінника царя [[Михайло I Шишман|Михайла I Шишмана]] . Болгарія в цей момент перебувала у ворожих відносинах з Угорщиною. У документі, виданому [[27 березня]] [[1329]] року, Басараб згадується як один з ворогів угорського короля, поряд з [[Друге Болгарське царство|болгарами]], сербами і [[Золота Орда|татарами]]. У [[1330]] році Басараб взяв участь у військовому поході Михайла I на сербів, що закінчилося перемогою сербів 28 липня в битві при Велбужде .

 

У тому ж році Басараб захопив [[Олтенія|Олтенію]]. Король Угорщини наказав йому залишити цю область, але отримав відмову. Карл Роберт, пообіцявши вивести Басараба з Ольтені за бороду, почав похід проти воєводи і захопив контрольований Басарабом [[Дробета-Турну-Северін|Северінський]] банат. Басараб пішов на мирні переговори, запропонувавши угорцям визнати суверенітет короля і сплатити сім тисяч марок сріблом (1,5 тонни срібла). Карл-Роберт зацікавився пропозицією, однак продовжував просуватися в [[Волощина|Волощину]], дійшовши до [[Куртя-де-Арджеш]]. Тут угорське військо почало відчувати труднощі із запасами провізії, і король змушений був почати відступати в [[Трансільванія|Трансільванію]], не давши битви.

Поблизу Посади в [[Південні Карпати|Південних Карпатах]] угорське військо зустрілося з вже чекаючею його великою волоською армією і потрапило в пастку, рухаючись по вузькій долині. [[12 листопада]], після трьох днів битви, угорці зазнали повної поразки, а королю вдалося врятуватися з ризиком для життя.