Лужний Олег Романович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Посилання: шаблон
Cougar (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 33:
}}
 
'''Оле́г Рома́нович Лу́жний''' (нар. [[5 серпня]] [[1968]] у [[Львів|Львові]]) — український [[футбольний тренер]], у минулому — [[футболіст]], правий [[Захисник (футбол)|захисник]], гравець [[Збірна України з футболу|збірної України з футболу]].
 
== Біографія ==
Рядок 42:
 
==== [[Динамо (Київ)|Динамо]] ====
1989 року став гравцем київського «[[Динамо (Київ)|Динамо]]», де грав на позиції правого захисника, вигравши [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонат]] і [[Кубок СРСР з футболу|кубок СРСР]] 1990 року і [[Чемпіонат України з футболу|чемпіонат України]] сім разів поспіль між [[1993]] і [[1999]] роками. Він був капітаном [[Ліга Чемпіонів УЕФА|лігочемпіонівського]] складу «[[Динамо (Київ)|Динамо]]», який переміг «[[Барселона (футбольний клуб)|Барселону]]» 7-:0 за сумою двох матчів у [[Ліга Чемпіонів УЕФА 1997—98|сезоні 1997—98]] і здобув сумарну перемогу 3—13:1 над [[Реал Мадрид|«Реалом» (Мадрид)]] на шляху до півфіналу в [[Ліга чемпіонів УЄФА 1998—99|сезоні 1998—99]].
 
==== [[Арсенал (Лондон)|Арсенал]] ====
[[Файл:Oleh-Luzhny.jpg|300пкс|міні|ліворуч|У формі збірної України (1999)]]
Влітку 1999 року захисник підписав контракт з одним зіз провідних клубів [[Англія|Англії]], лондонським «[[Арсенал (Лондон)|Арсеналом]]», вразивши тренера [[Арсен Венгер|Арсена Венгера]] грою за «Динамо» у переможних матчах проти лондонців у [[Ліга Чемпіонів УЕФА|Лізі Чемпіонів]] з загальним рахунком 4-2. Передбачалося, що Олег будестане заміною [[Лі Діксон]]у, хочапроте він не зміг повністю витіснити колишнього гравця [[Збірна Англії з футболу|збірної Англії]]. Хоча Лужний нерегулярно потрапляв до стартового складу (молодий [[Іспанія|іспано]]-[[Камерун|камерунець]] Лорен був придбаний наступного року як довгострокова заміна Діксону), він зіграв 110 матчів протягом чотирьох років у клубі, найчастіше на правому фланзі захисту, а також в центрі і на лівому фланзі, і навіть одного разу виводив команду на поле у ролі капітана у грі на кубок Ліги. В сезоні 2001-02 він виграв «дубль» ([[Прем'єр-ліга (Англія)|Прем'єр-Лігу]] і [[Кубок Англії з футболу|кубок Англії]]) у складі Арсенала. Останнім матчем Лужного за [[Арсенал (Лондон)|Арсенал]] бувстав переможний фінал [[Кубок Англії з футболу|кубка Англії]] проти «[[Саутгемптон (футбольний клуб)|Саутгемптона]]» у [[2003]] році — одна з його найкращих ігор за клуб.
 
==== Завершення кар'єри ====
Влітку [[2003]] року Лужний підписав контракт з «[[Вулвергемптон Вондерерз|Вулвергемптоном]]», який щойно заробив право грати у [[Прем'єр-ліга (Англія)|Прем'єр-Лізі]], і провів там один сезон, зігравши лише десять матчів. Він залишив «вовків» улітку [[2004]] року, і в [[2005]] році протягом недовгого часу був граючим тренером [[Латвія|латвійського]] клубу Вента (Кулдіга), але залишивпокинув його після того, як у клубу почалися фінансові проблеми і завершив кар'єру футболіста.
 
==== Збірна ====
У 20-річному віці Лужний дебютував у [[Збірна СРСР з футболу|збірній СРСР]], за яку зіграв 8 разів у 1989-90 роках, але пропустив [[Чемпіонат світу з футболу 1990|Чемпіонат світу 1990]] через травму. Після здобуття незалежності Лужний виступав за [[Збірна України з футболу|збірну України]], зігравши за неї 52 матчі, хоча так і не потрапив у фінальну частину великих змагань — Україна тричі вибулавибувала на стадії плей-оф.
 
Лужний був капітаном [[Збірна України з футболу|збірної України]] [[Збірна України з футболу#Капітани|39 разів]], що є рекордом. У грудні 2000 року тижневик «Український футбол» включив його до символічної збірної України XX сторіччя за результатами загальнонаціонального опитування [http://www.ukrainiansoccer.net/news/news_article.asp?ID=6318]. За кількістю голосів Лужний поступився лише [[Блохін Олег|Олегові Блохіну]], [[Шевченко Андрій Миколайович|Андрію Шевченку]] і [[Дем'яненко Анатолій Васильович|Анатолію Дем'яненку]].
Рядок 60:
[[Файл:Oleh Luzhny1.jpeg|міні|ліворуч|200пкс|Олег Лужний під час роботи у тренерському штабі «Динамо». [[16 вересня]] [[2010]] року]]
У травні 2006 року Лужний став помічником тренера київського «[[Динамо (Київ)|Динамо]]». З листопада до грудня [[2007]] року, після того, як [[Сабо Йожеф Йожефович|Йожеф Сабо]] за станом здоров'я залишив свій пост, виконував обов'язки головного тренера «Динамо». За два місяці тренер здобув важливу перемогу в Чемпіонаті України над [[Шахтар (Донецьк)|донецьким «Шахтарем»]], скоротивши відставання від донеччан. Проте якщо в Україні Олег зумів трохи підкоригувати ситуацію, то в Європі він не перервав катастрофічну серію поразок Ліги Чемпіонів, яка закінчилась важкою поразкою від [[лісабон]]ського [[Спортінг (Лісабон)|«Спортінга»]].
{{Цитата|''...з футболістами такого класу ми не можемо грати вище за рівень чемпіонату України. У них немає нічого – ні характеру, ні духу, ні футбольної злості...''<ref>[http://www.fcdynamo.kiev.ua/news/news/oleh_luzhnyy_we_didn_t_show_any_character_or_spirit/ Олег Лужний: «Те, що я сказав футболістам, залишиться між нами» {{ref-ru}}]</ref>}}
Після призначення головним тренером [[Сьомін Юрій|Юрія Сьоміна]] у січні [[2008]] року, Лужний знов став помічником головного тренера.
 
[[1 жовтня]] [[2010]] року вдруге став виконувачем обов'язків головного тренера «Динамо» після того, як [[Газзаєв Валерій Георгійович|Валерій Газзаєв]] подав у відставку<ref>[http://fcdynamo.kiev.ua/ua/dynamo/news/30858.html Газзаєв покидає «Динамо» (офіційна сторінка «Динамо», 01.10.2010)]</ref>. Команда Газзаєва погано почала сезон&nbsp;— вже в кінці літа «Динамо» вдруге за останні 14 років не пройшло до групового етапу Ліги Чемпіонів, а в груповому турнірі Ліги Європи кияни після двох турів опинились на останньому місці в групі. Своє завдання Лужний виконав&nbsp;— Динамо пробилось до весняної частини [[Ліга Європи УЄФА|Ліги Європи]], вигравши в групі 3 матчі з 4 та жодного разу не програвши (різниця м'ячів 8-2). А після матчу з [[Шериф (футбольний клуб)|«Шерифом»]] ультрас «Динамо» вивісили транспарант, в якому бажали залишити Олега повноцінним головним тренером. Проте після повернення Сьоміна, Лужний знову увійшов до тренерського штабу команди.
 
==== [[Таврія (Сімферополь)|Таврія]] (Сімферополь) ====