Рудольф Гесс: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 36:
'''Рудольф Гесс''' ([[Німеччина|нім]]. Rudolf Heß; [[26 квітня]] [[1894]], [[Александрія]], [[Єгипет]] — [[17 серпня]] [[1987]], Західний [[Берлін]]) — німецький державний і політичний діяч, один з керівників [[Третій Рейх|нацистської Німеччини]], заступник [[Адольф Гітлер|фюрера]] у партії, нацист «номер три».
== Біографія ==
=== До польоту ===
Народився в родині власника торгово-експортної фірми в передмісті Александрії. Предки Гесса походили з Богемії, Тюрінгії та Швейцарії. Один з його предків в 17 поколінні по чоловічій лінії, Генріх Чуді (Tschudi) з [[Гларус|Гларуса]], загинув в [[1386]] році в [[битва під Земпахом|битві під Земпахом]], ключовій події середньовічної швейцарської історії, що поклала початок незалежності Швейцарського союзу.
Хоробро воював на фронтах [[Перша світова війна|Першої світової війни]]: спочатку був командиром взводу, потім льотчиком 1-ї винищувальної ескадри «Ріхтгофен», яку очолював [[Герман Герінг]]. Був двічі поранений, отримав 2 [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізні хрести]]. Закінчив війну лейтенантом.
З [[1908]] навчався у вищій комерційній школі в Швейцарії.
Відразу після війни вступив в добровольчий корпус [[Фрайкор]], що складався з націоналістично налаштованих солдатів і офіцерів.
[[File:KarlHaushofer RudolfHess.jpg|left|thumb|Карл Гаусхофер і Рудольф Гесс]]
У [[1919]] році став членом [[Товариство Тулє|товариства Туле]]. Тоді ж вступив до одного з підрозділів «Добровольчого корпусу» під проводом генерала [[Франц фон Епп|Франца фон Еппа]]. У [[1920]] став членом [[НСДАП]].
Рядок 46 ⟶ 55:
У [[1925]] став особистим секретарем Гітлера, в грудні [[1932]] — головою центральної партійної комісії й депутатом [[Рейхстаг]]у, а [[21 квітня]] [[1933]] — заступником Гітлера по партії. [[29 червня]] 1933 був призначений рейхсміністром без портфеля. [[4 лютого]] [[1938]] року, після реорганізації військового й політичного керівництва, увійшов до складу так званого Таємного кабінету. [[30 серпня]] [[1939]] став членом виконавчої ради з оборони. Одночасно був призначений наступником Гітлера після [[Герінг]]а. Спеціальним указом на нього було покладено контроль над усією діяльністю нацистського уряду та інших державних органів. Ні одне розпорядження уряду, жоден закон рейху не мав сили, поки їх не підписував Гітлер або Гесс. Гессові було довірено виносити ухвали від імені фюрера, його було оголошено «повновладним представником фюрера», а його канцелярію — «канцелярією самого фюрера».
=== Спроба миротворчої місії ===
[[File:Me 110C-4 RAF NAN15Jun43.jpg|thumb|
Messerschmitt BF 110
]]
[[10 травня]] 1941 року відбулась одна з найтаємничіших подій [[XX століття|XX ст.]] В 17.45 Рудольф Гесс, без відома Гітлера та вищого керівництва, вилетів з [[Аугсбург|Аугсбурга]] на викраденому літаку [[Messerschmitt Bf 110|«Мессершмітт» Вf110]] з запасом палива в один кінець. Для сміливого польоту і керування літаком була потрібна висока майстерність пілота. Рудольф був змушений уникати радарів, ухилялись від ворожих британських винищувачів, сотні кілометрів летіти бриючим польотом крізь майже нульову видимість через туман. Гесс стрибнув з парашутом у [[Шотландія|Шотландії]], в Іглшеме, після настання темряви. Він приземлився в 12 милях від маєтку [[герцог|герцога]] [[Гамільтони|Гамільтона]]. Гесс був одягнений у форму лейтенанта люфтваффе, мав при собі карту з наміченим маршрутом, фотографії його і сина, а також візитна картка знаменитого геополітика, професора [[Карл Гаусгофер|Карла Гаусхофера]]. Син Карла Гаусхофера Альбрехт, швидше за все, і був ініціатором цієї місії.
[[File:Rudolph Hess BF-110.jpg|left|thumb|191x191px|Уламок фюзеляжу Гесового літака]]
Гесс залишив записку, у якій просив Гітлера пробачити його за цей вчинок і зрозуміти правильно його наміри. В своєму щоденнику [[Йозеф Геббельс|Геббельс]] згадує пронизливий крик та сльози на очах Фюрера, коли той прочитав записку. Гітлер одразу ж оголосив Гесса божевільним.
Спочатку Гесс назвався під видуманим ім'ям, а коли зустрівся з герцогом Гамільтоном, розповів йому, хто він насправді. Тоді Гесса затримала Британська влада, провела декілька допитів та зберігала під вартою, як військовополоненого, аж до [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзького процесу]], тримаючи в таємниці усю інформацію про допити.
[[File:Rudolf Hess in Landsberg Prison.jpg|thumb|В очікуванні суду]]
=== Нюрнберзький процес ===
У 1945-1946 Гесс постав перед Нюрнберзьким процесом другим у списку обвинувачуваних (після Герінга). Під час суду адвокати заявляли про його неосудність, хоча Гесс давав в цілому нормальні свідчення. Під час давання показів Рудольф був перерваний представником Британії. Після цього випадку Гесс не сказав нічого конкретного. Був засуджений до довічного ув'язнення, хоча конкретних доказів його причетності до [[Воєнний злочин|військових злочинів]] надано не було. Його останнє слово на Нюрнберзькому трибуналі було: «Я ні про що не шкодую».
=== Ув'язнення ===
Дружина Рудольфа Гесса - Ільза, була ув'язнена на 3 роки. А сам Рудольф відбував довічний термін в [[Берлін|Берліні]] у в'язниці [[Шпандау]]. Кожна країна делегувала охоронців у в'язницю на місяць на ротаційній основі. Після звільнення А. Шпеєра та Б. Шираха в 1966 році Гесс залишився єдиним ув'язненим. Рудольф постійно відмовляв своїй дружині у візитах і дозволив сім'ї навідувати його лише в 1969. Через 30 років після Нюрнберзького процесу у листі своєму синові він повторив : «Я ні про що не шкодую».
=== Смерть та версія про вбивство ===
17 серпня 1987 93-річний Гесс був знайдений мертвим в альтанці на подвір'ї в'язниці з електричним дротом на шиї. За офіційною версією, Гесс покінчив із собою шляхом удушення. На місці знайшли передсмертну записку, яку адвокати та родичі вважають сфальсифікованою.
Дехто, включно з його родичами, стверджує, що він був убитий, а записка підроблена. Прихильники версії про вбивство Гесса будують різні гіпотези щодо того, кому (Великобританії) і навіщо (щоб не стали відомі переговори Черчілля з Гессом під час війни) була вигідна його смерть.
Заява його сина Вольфа Рюдігера Гесса:
{{Цитата|Аналіз форми, стилю, фактури і змісту листа свідчить про те, що цей текст дійсно був написаний Гессом, але в 1969 році, майже двадцятьма роками раніше, коли він через стан здоров'я готувався до смерті. Однак у той час лист не було відіслано, згодом його було вилучено адміністрацією та використано для створення підробленого листа, яке мало підтвердити його "самогубство" ».Ніяких сумнівів у мене немає. Саме в тому році батька могли помилувати, і він вийшов би на свободу. Ранньою весною вісімдесят сьомого батько сам говорив мені: «СРСР згоден мене випустити. Це означає, англійці мене вб'ють».|3 = |4 = }}
Гесс помер останнім з усіх лідерів нацистів. Він був похований на кладовищі міста Вунзіделя, де і знаходилася його могила до липня 2011 року.
У 2013 році газета The Independent написала, що Скотланд-Ярду були відомі імена секретних агентів, які могли вбити Гесса в берлінській в'язниці Шпандау. Однак прокурори порадили поліції не продовжувати розслідування.
== Посилання ==
| |||