Міжнародний трибунал щодо Руанди: відмінності між версіями

'''Міжнародний трибунал щодо Руанди (МТР)''' - допоміжний орган Організації Об'єднаних Націй, заснований для судового переслідування осіб, відповідальних за [[геноцид]], вчинений на території Руанди або ж злочини, вчинені громадянами Руанди, але на території сусідніх країн у період з 1 січня 1994 року по 31 грудня 1994 року.

Відповідно до резолюції Ради Безпеки № 977 від 22 лютого 1995 (S / RES / 977 (1995)) Трибунал розташовується в місті '''[[Аруша]]''' (Об'єднана Республіка Танзанія) і має офіси в Кігалі, Руанда. Його апеляційна палата знаходиться в Гаазі, Нідерланди.

З моменту його відкриття в 1995 році трибунал виніс обвинувальні висновки щодо 93 осіб, яких він вважав відповідальними за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, вчиненого в Руанді в 1994 році. До обвинувачених зараховують високопоставлених військових та урядовців, політиків, бізнесменів, а також членів релігійних груп, міліцію, і керівників засобів масової інформації. МТР відіграв провідну роль у створенні надійної системи міжнародної кримінальної юстиції. Вона виробляє значну судову практику щодо [[геноцид|геноциду]], [[злочин проти людяності|злочинів проти людяності]], [[військові злочини|військових злочинів]], а також форм індивідуальної відповідальності і відповідальності керівника за злочин.

Міжнародний Трибунал щодо Руанди є першим в історії міжнародних трибуналів справою для винесення вироків щодо [[геноцид|геноциду]], і першим інтерпретує визначення геноциду, викладених в Женевських конвенціях 1949 року. Він також є першим міжнародним трибуналом для інтерпретації поняття «<nowiki/>[[зґвалтування]]<nowiki/>» в міжнародному кримінальному праві і визначення [[зґвалтування]] в якості засобу вчинення [[геноцид|геноциду]].

Зокрема винесений довічний вирок колишньому прем'єр-міністру Жану Камбанда за злочини проти людства. Серед доведених випадків було заохочення людиноненависницької пропаганди радіостанцією RTLM, яка закликала знищувати громадян народності [[тутсі]].

1 вересня 2003 розглядалася справа Еммануеля Ндіндабахізі (Emmanuel Ndindabhizi), колишнього міністра фінансів Руанди(1994 рік). За даними поліції він причетний до масового знищення людей в префектурі Кібуйе. Е. Ндіндабахізі особисто віддавав накази вбивати, роздавав зброю добровольцям з народності хуту і був присутній під час нападів і побиттів. За даними свідків він заявляв: '''''«Чимало тутсі проходять тут, чому ви їх не вбиваєте?», «Ви вбиваєте жінок-тутсі, які заміжні за хуту? ... Ідіть і убийте їх. Вони можуть вас отруїти ».'''''

20 грудня 2012 Міжнародний трибунал по Руанді засудив колишнього руандійського міністра планування Огюстена Нгірабатваре (Augustin Ngirabatware) до 35 років в'язниці за звинуваченням у геноциді проти народності тутсі .

Роль міжнародного трибуналу оцінюється в Руанді неоднозначно, оскільки судові розгляди в ньому дуже тривалі, а в якості міри покарання не може бути обрана [[страта]]. Для судів над особами, які не потрапили в сферу юрисдикції трибуналу, що розглядає справи лише самих головних організаторів геноциду, в країні створена система місцевих судів, що ухвалила не менше 100 смертних вироків.