Копитман Марк Рувімович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ЯГВ (обговорення | внесок)
→‎Примітки: категоризація
правопис
Рядок 1:
'''Марк Рувімович Копитман''' ({{н}} [[6 грудня]] [[1929]], [[Кам'янець-Подільський]] — {{†}} [[16 грудня]] [[2011]]) — [[Молдова|молдавськомолдовсько]]-[[ізраїль]]ський [[композитор]], [[музикознавець]] і [[педагог]]. [[Професор]] ([[1972]]) і ректор (1974—1994) Академії музики і танцю імені Рубіна в [[Єрусалим]]і. Лауреат премії імені [[Кусевицький Сергій Олександрович|Сергія Кусевицького]] за твір «Голосу пам'яті» (1986). [[Народний артист Молдови]] (1992) за створення першої молдовської національної опери «Каса маре» («Велика хата»).
 
== Біографія ==
Рядок 20:
* п'єси для квартету на основі [[Буковина|буковинського]] (1956) і [[казахи|казахського]] (1962) [[фольклор]]у.
 
За роки життя в [[Кишинів|Кишиневі]] [[молдавськамолдовська мова|молдавськоюмолдовською мовою]] Копитманом були створені:
* ораторія «Пісні Кодр» на слова [[Телеуке Віктор Гаврилович|Віктора Телеуке]] (1965),
* хорова композиція «Сорок років» на слова Віктора Телеуке для змішаного хору (1964),
* опера «Каса маре» (''вітальня'') у двох актах для солістів, хору і оркестру на лібрето Віктора Телеуке за п'єсою [[Друце Іон|Іона Друце]] (1966—1968, перероблена у вигляді двох сюїт з опери в [[1980]] та [[ 1999]]),
* хорова композиція «Десять молдавськихмолдовських народних пісень» (1966—1972).
 
[[1972]] року написав симфонічну поему Soare куб dinţi (Соар ку Дінця) на вірші [[молдавськамолдовська мова | молдавськогомолдовського]] поета Міхая Чиботару, яку він переробив вже в Ізраїлі [[1994]] року. За мотивами [[молдаванимолдовани|молдавськоїмолдовської]] народної музики створені «Шість молдавськихмолдовських мелодій» (1965). У 1964—1965 роках був написаний «Другий квартет» на [[єврей]]ську тематику пам'яті батька, в 1968, 1981 і 1992 роках перероблений для віолончелі та струнного оркестру під назвою «[[Кадиш]]» (поминальна молитва), синфонієта і концертино.
 
З кінця 1960-х років Копитман почав поєднувати традиційні елементи з авангардистськими засобами композиції (алеаторику, сонористику), що знайшло відображення вже в його «Концерті» (1970) і «Незакінчені віршах» (1969) на тексти поетів, що загинули на війні, — [[Геловані Мірза Гедеонович|Мірзи Геловані]], [[Занадворов Владислав Леонідович|Владислава Занадворова]], [[Калоєв Хазбі ОЛександрович|Хазбі Калоєва]] і [[Майоров Микола ПЕтрович|Миколи Майорова]].
Рядок 81:
 
== Дискографія ==
[http: / / www.kopytman.com/articles.php?tName=recordings&osCsid=rh0vh6is85mbnj383d8c690fq2 Див повний список тут.]
* Марк Копитман. Шість [[молдаванимолдовани | молдавськихмолдовських]] мелодій для симфонічного оркестру (також А. Муляр, Урочиста увертюра в сі-бемоль мажор Г. Ешанов та І. Шварцман, Чотири п'єси на [[гагаузи | гагаузькі]]. Теми). Довгограюча грамплатівка (33Д 21819-20). Москва: Мелодія, 1968.
* Струнний квартет № 2. Довгограюча грампластіка. Москва: Мелодія, 1966.
* Марк Копитман: Чотири композиції з [[Бертіні, Гару | Гарі Бертіні]]. «Пам'ять» (1981) для симфонічного оркестру, «Cantus II» (1980) для скрипки, альта і віолончелі; «Обертання» (1979) для голосу та симфонічного оркестру, «Оплакування» (1973) для флейти соло. [[Тель-Авів]]: Ізраїль Музичного інституту 01-2094.