Григоріопольський район: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація |
Fessor (обговорення | внесок) правопис |
||
Рядок 12:
== Географія ==
Григоріопольський район утворено 12 жовтня 1924 року. Він розташований в центральній частині
Рельєф району в основному горбиста рівнина з послідуючим нахилом в південну сторону до [[Чорне море|Чорного моря]] та при Дністрі різкому пониженню до 80 метрів. Максимальна висота — 210 метрів над рівнем моря. Клімат помірний, середньорічна кількість опадів — 450 мм. З грунтів переважає звичайний чорнозем, також попадаються й глинясті, тяжкосуглинкові та солончаки.
Рядок 22:
А вже з VII століття в ці райони з Придністров'я та лісистого Полісся почали заселятися слов'янські племена [[тиверці]]в та [[уличі]]в, вони досить успішно асимілювали рештки попередніх поселенців, яких доволі сильно гнобили [[тюркські]] племена печенігів та половців. Підтвердженням про успішний етнічний розвіток [[слов'янські племена|слов'янських племен]] в краю стали розкопки та найдені [[поселення]] в Буторі, Токмазеї, Красногірці. Племена тиверців та уличів понад 8 століть панували на цих землях — розширились територіально аж в пониззя [[Дунай|Дунаю]] та на ділянці від [[Південний Буг|Бугу]] — Дністра по річці [[Прут]]. Завдяки успішному входженню в племінний союз Київської Русі вони отримали можливість спокійно розвивати свої [[ремесла]] та господарства майже не відчуваючи половецької небезпеки. А вже в часи ослаблення Києва ці племена входять до складу [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]] (згодом королівства). Але нова історична епоха — пов'язана з [[монголо-татари|монголо-татарськими]] походами та їх розселенням, привело до неминучих наслідків — ослаблена та знекровлена [[Київська Русь]] не могла більше контролювати свої прикордоннірайони. Тому населення цих країв, яке залишилося після набігів, полишало насиджені місця і подалося в гірську та лісисту місцевості [[Поділля]] чи [[Карпати]], або ж подавалися до більших поселень-городищ і визнавали над собою протекторат [[Кочові народи|кочових народів]].
Такі їх митарства тривали близько 2 століть, частина з цих племен асимілювалася з полісянами або древлянами, інша частина поєдналася з
З [[XV століття]] ріка Дністер стала на віки природнім кордоном розселення
Саме в цей період на території району до українських поселень [[Бичок (Григоріопольський район)|Бичок]], [[Мочарівка]], [[Ташлик (Григоріопільський район)|Ташлик]], [[Бутор]], [[Шипка (Григоріопольський район)|Шипка]] долучаються
І можна сказати, що головною подією того періоду стало заснування фаворитом [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]] російської можновладиці [[Григорій Потьомкін|Григорієм Потьомкіним]] — поселення вірмен Григоріополя, яке з часом наповнилося єврейськими і іншими народностями, українцями,
Як адміністративна одиниця Григоріопольський район був утворений 12 жовтня 1924 року в [[Молдавська Автономна РСР|Молдавській Автономній РСР]] в складі [[Українська РСР|Української РСР]]. 26 червня 1940 року після повернення румунами [[Бессарабія|Бессарабії]] до [[СРСР]], цей район ввійшов до складу новоутвореної [[Молдавська РСР|Молдавської РСР]]. Ще деякий час ця адміністративна одиниця піддавалася різним адміністративним експериментам — укрупнення, скорочення, розформування), і лише з 1971 року було затверджено його теперішні межі та статус.
Рядок 75:
Населення району становить приблизно 51,2 тисяч чоловік.
Відповідно за національним складом:
* [[
* [[українці]] — 17,4%
* [[росіяни]] — 14,3%
Рядок 160:
== Видатні особи району ==
Народжені в Григоріопольському районі:
* [[Гуртовий Тимофій Іванович]] —
* [[Борщ Андрій Тимофійович]] — мовознавець-романіст. Кандидат філологічних наук (1947) (''українського походження'')
* [[Колісніченко Степан Калинович]] — [[Герой Радянського Союзу]] (село [[Гиртоп (Григоріопольський район)|Гиртоп]])
|