Томас Гакл Веллер: відмінності між версіями

| ім'я = Томас Гакл Веллер<br />''Thomas Huckle Weller''

| зображення = =

| зображення_розмір = =

| зображення_підпис =

| дата народження = 15.6.1915
| місце народження = [[Енн Арбор]], [[Мічиган]]

| дата смерті = 23.8.2008

| місце смерті = [[Нідгем (Массачусетс)|Нідгем]], [[Массачусетс]]

| резиденція = =

| громадянство = {{USA}}

| національність = [[Сполучені Штати Америки|американецьгромадянин США]]

| галузь = [[вірусологія]]

| заклад = =

| Alma Mater = [[Університет Мічигану]]

| відомий через = дослідження та розробку методів виділення [[вірус]]у [[поліомієліт]]у

| звання = =

| ступінь = =

| керівник = =

| учні = =

| нагороди = {{НобелівськаПремія|з фізіології та медицини|1954}}

'''Томас Гакл Веллер''' ({{lang-en|Thomas Huckle Weller}}; [[15 червня]] [[1915]]&nbsp;— [[23 серпня]] [[2008]])&nbsp;— американський [[вірусолог]]. Він, [[Джон Франклін Ендерс]] і [[Фредерік Чапмен Роббінс]] були нагороджені [[Нобелівська премія з фізіології і медицини|Нобелівською премією з фізіології і медицини]] в [[1954]] році за роботу, яка показує,показала якможливості вирощувативирощування [[вірус]]иу [[поліомієліт]]у в пробірці.

Веллер народився і виріс в Енн-Арбор, [[Мічиган]]. А потім відправився в [[Мічиганський університет]], де його батько Карл Вернон Веллер був [[професор]]ом у відділенні [[патологія|патології]]. В штаті Мічиган, він навчався медичної [[зоологія|зоології]] та отримав ступінь [[бакалавр]]а. У [[1936]] році Веллер вступив до [[Гарвард]]ської медичної школи, а в [[1939]] році почав працювати з Джоном Франкліном Ендерсом, з яким він пізніше та разом з Фредеріком Чапменом Роббінсом отримав Нобелівську премію. Ендерс та Веллер, що брали участь в дослідженні вірусів в тканині задля визначення причини [[Інфекційні захворювання|інфекційної хвороби]]. В [[1940]] році влаштувався на роботу в дитячу лікарню в [[Бостон]]і. У [[1942]] році, в середині [[друга світова війна|другої світової війни]], він вступив у медичний корпус [[армія США|армії]] і перебував у медичній лабораторії на [[Антильські острови|Антильських островах]] в [[Пуерто-Ріко]]. Отримавши звання [[майор]]а він очолюєочолив департамент з об'єктів [[бактеріологія|бактеріології]], [[вірусологія|вірусології]] та [[паразитологія|паразитології]]. Після війни вінВеллер повернувся до дитячої лікарні в Бостоні, і саме там в [[1947]] році, він почав роботу з Ендерсом у нещодавно створеному відділі з дослідження інфекційних захворювань. Він був призначений на декілька керівних посад, у 1954&nbsp;р. У липні 1954 року він був призначений завідувачем відділу Гарвардської школи суспільної охорони здоров'я. Веллер також служив у 1953—19591953–1959 директором комісії з паразитарних хвороб епідеміологічної ради Американських Збройних сил.

На додаток до його дослідженнядосліджень з проблем поліомієліту, за якуякі він отримав Нобелівську премію, Веллер також зробив внесок у лікування [[шистосомозшистосомози|шистосомозів]]у, іхвороб, які спричинюють представники роду ''[[вірусЕнтеровірус]]''&nbsp;— Коксакі|вірусів[[віруси Коксакі]]. Він вперше ізолював [[віруси]], що викликаютьзумовлюють [[простий герпес]] і [[Вітряна віспа|вітряну віспу]].

Основним об'єктами наукових досліджень Веллера були [[Гельмінтологія|гельмінтнігельмінти]] [[паразит]]и людини і вірусологіявіруси. НауковіЙого наукові праці присвячені [[нематоди|нематоді]] ''[[TrichirellaTrichinella spiralis]]'' та церкаріїцеркаріям [[трематоди|трематод]], що викликаютьспричинюють [[шистосомоз]]шистосомози у людини. Також він зробив внесок у методи культивування [[шистосома|шистосомишистосом]] [[In vitro]] і, змінив методи відновлення і підрахунку яєць цих паразитівгельмінтів.

У своїх дослідженняхвірусологічних вірусологіїдослідженнях [[вітряна віспа|вітряної віспи]] та оперізувального [[оперізуючий герпес|оперізувального герпесу]]у вперше довів, що ці захворювання викликаютьпороджують віруси, також розробив діагностичні тести для обох цих захворювань. У 1955 році він також виділив вірус, який викликаєспричинює [[цитомегаліяЦитомегаловірус|цитомегалію]] у новонароджених і, вивчаючи протягом п'яти років цю хворобу, він зміг показати, що людський плід, коли він знаходиться в [[Матка|матці]], особливо чутливий до цих вірусів і що, якщо плід виживає після нападу на нього, дитина часто народжується з серйозним ушкодженням мозку, яке спричиняє розумову відсталість та [[церебральний параліч]]. Подальша робота Веллера включала вивчення [[вірус Коксакі|вірусів Коксакі]], як причини епідемії плевродинії, і поведінкуособливості культивування ''[[Toxoplasma gondii]]'' в культурі тканин. Він вивчав також питання поширення вірусів вітряної віспи.