Ацетилцелюлоза: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Олег.Н (обговорення | внесок) м категоризація |
|||
Рядок 1:
[[Файл:Cellulose acetate.svg|thumb|300px|Ацетилцелюлоза]]
'''
Ацетилцелюлоза — біла аморфна маса, [[питома вага]] 1,3; нестійка до дії [[Луги (хімія)|лугів]] і мінеральних кислот.
== Фізичні властивості ==
Одержують ацетилцелюлозу гомогенним методом, діючи на [[целюлоза|целюлозу]] ангідридом [[оцтова кислота|оцтової кислоти]] при наявності [[каталізатор]]а та [[розчинник]]а, або гетерогенним, ведучи реакцію в середовищі нерозчинників ([[бензол]], [[толуол]]). Внаслідок цих реакцій утворюється триацетилцелюлоза (первинна ацетилцелюлоза), в якій міститься 61,5 — 62,5 % зв'язаної оцтової кислоти. ▼
Ацетилцелюлоза первинна мало гігроскопічна. Застосовують її для [[електроізоляційні матеріали|електроізоляції]], виробництва [[кіноплівка|кіноплівок]] та [[штучний шовк|штучного шовку]], у [[хірургія|хірургії]]. Число розчинників триацетилцелюлози дуже обмежене ([[оцтова кислота]], [[хлороформ]], [[метиленхлорид]]), тому в [[промисловість|промисловості]] використовують переважно вторинну ацетилцелюлозу, в якій міститься 53—56 % зв'язаної оцтової кислоти. Одержують її частковим омиленням триацетилцелюлози. Вторинна ацетилцелюлоза розчиняється у значно більшому числі розчинників.
;Застосування:▼
Використовують її для виробництва [[штучний шовк|штучного шовку]], виготовлення [[лак]]ів, вогнетривкої кіноплівки, [[пластмаса|пластмас]], безосколкового [[скло|скла]] тощо. Вироби з ацетилцелюлози пропускають [[ультрафіолет|ультрафіолетове проміння]], малогігроскопічні, механічно міцні, практично негорючі. З підвищенням температури (до 200—280°) ацетилцелюлоза поступово набуває плинності, що має значення у виробництві пластмас.▼
==
▲Одержують ацетилцелюлозу гомогенним методом, діючи на [[целюлоза|целюлозу]] ангідридом [[оцтова кислота|оцтової кислоти]] при наявності [[каталізатор]]а та [[розчинник]]а, або гетерогенним, ведучи реакцію в середовищі нерозчинників ([[бензол]], [[толуол]]). Внаслідок цих реакцій утворюється триацетилцелюлоза (первинна ацетилцелюлоза), в якій міститься 61,5 — 62,5 % зв'язаної оцтової кислоти.
▲Використовують її для виробництва [[штучний шовк|штучного шовку]], виготовлення [[лак]]ів, вогнетривкої кіноплівки, [[пластмаса|пластмас]], безосколкового [[скло|скла]] тощо. Вироби з ацетилцелюлози пропускають [[ультрафіолет|ультрафіолетове проміння]], малогігроскопічні, механічно міцні, практично негорючі. З підвищенням температури (до 200—280°) ацетилцелюлоза поступово набуває плинності, що має значення у виробництві пластмас.
== Джерела ==
* {{УРЕ}}
* ''Роговин 3. А.'', ''Шорыгина Н. Н.'' Химия целлюлозы и ее спутников. М. — Л., 1953.
[[Категорія:Целюлоза]]
[[Категорія:Ацетати (естери)]]
[[Категорія:Полімери]]
| |||