Олександр IV Лопушанин: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення, оформлення |
Fessor (обговорення | внесок) правопис |
||
Рядок 23:
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності =
| титул = [[Список правителів
| посада =
| військове звання = воєвода
Рядок 51:
[[Файл:Moldova herb.jpg|міні|праворуч|150пкс|Родовий герб Мушатовичів]]
[[Файл:Stamp of Moldova 143.gif|150 px|left|thumb|[[Поштова марка]] Молдови, [[1995 рік]]]]
'''Олександр IV Лопушанин''', українізована версія імені
== Біографія ==
Майбутній господар (князь, воєвода)
В [[1552]] бояри вбили [[Господар|господаря]] Стефана VI Рареша, поставивши правителем боярина Іона Жолдю. За підтримки частини бояр (роди Стурдза та Могила) і війська польного гетьмана [[Миколай Сенявський|Миколи Сенявського]] через декілька днів загони Петра Стольника на чолі з [[ворник]]ом боярином Моцоком оточили біля Шипота господаря [[Іоан I Жолдя|Іоана І Жолдю]], якому відрізали ніс і постригли у монастир. Петро Стольник став господарем, прийнявши тронне ім'я Олександр IV Лопушанин (взявши прізвище від місцевості свого народження — села [[Лепушна (Молдова)|Лопушна]]). Для більшої легітимності він одружився на нареченій Іоана І Жолді, Руксандрі (Роксандрі) ([[1538]] — [[21 листопада]] [[1570]]), доньці господаря [[Петро IV Рареш|Петра IV Рареша]] і племінниці господаря [[Богдан ІІІ Сліпий|Богдана ІІІ Сліпого]], таким чином, вона доводилась йому двоюрідною сестрою.
Рядок 61:
Він визнав себе васалом польського короля, одночасно отримавши затвердження у [[Султан|султана]]. Через самостійну політику виникали постійні змови, підтримувані і Польщею, через що господар почав проявляти більшу лояльність до [[Османська імперія|Османської імперії]], зокрема в її інтересах втручався у справи [[Валахія|Валахії]]. У князівстві росли міста за рахунок зародження ремісничих цехів.
За підтримки [[Габсбурги|Габсбургів]] і польського магната Альбрехта Ласького боярину Іону Якову Геракліду, греку за походженням, вдалось 18 листопада 1561 розбити у битві при Вербі (Сучаві) Олександра IV і посісти
Провідник заколоту боярин [[Стефан VII Томша|Стефан Томша]] став господарем під іменем Стефан VII, але не отримав затвердження у [[Порта|Високій Порті]], з якою він почав боротись. Його покинули прибічники і 1564 він втік на [[Поділля]]. На прохання султана король [[Сигізмунд II Август|Сигізмунд ІІ Август]] наказав його схопити [[Єжи Язловецький|Юрію Язловецькому]]. Пізніше був страчений у [[Львів|Львові]].
За підтримки турків Олександр IV Лопушанин у березні [[1564]] повернув собі трон господаря, заплативши султану 200 тисяч золотих за визнання і розпочавши переслідування бояр. Другий період правління відзначився залежністю від турків, що допомогли йому посісти трон. Зокрема, за повідомленням боярина [[Григорій Уреке|Ґріґоре Уреке]], виконуючи дану туркам обіцянку, він зруйнував всі замки в
Помер 5 травня [[1565]], після хвороби, прийнявши перед смертю чернече ім'я '''Пахомій''', перед цим пообіцявши насильно постригти в монахи багатьох бояр. Вважається, що був отруєний боярами, за співучасті власної дружини, саме через цю обіцянку. Був похоронений у фундованому ним монастирі Слатіна.
З його синів троє, а саме Богдан IV Лопушанин, Арон Тиран та Петро VI Козак, стали в майбутньому господарями
== Сім'я ==
Його дружиною (з осені 1552) стала
Діти Олександра IV Лопушанина від Руксандри:
* [[Богдан IV Лапушанин|Богдан IV Лопушанин]] (1553–1574/77) — господар
* Стефан — княжич, невдало намагався боротись за
Від різних зв'язків мав також позашлюбних синів:
* [[Арон Тиран]] (ім'я при народженні: Арон Емануїл) (? — 1597) — господар
* [[Петро VI Козак]] (? — [[15 листопада]] [[1592]]) — господар
* Ілля (Іліє, Ілляш, Іліаш) — титулярний господар Валахії (березень 1591), його сином був [[Александр IV Ілляш|Олександр IV Ілляш]], майбутній господар Валахії (1616–1618; 1629–1630) та
* Петру (Петро) — зумів втекти з турецького полону з Стамбула (Константинополя) в 1569 році, господар-претендент на трон
* також мав, як мінімум, двох доньок.
== Фундації ==
Олександр IV був відомий щедрими наданнями на будівництво церков, монастирів. Оскільки самопроголошені московські [[Митрополит|митрополити]] з [[1448]] перебували в [[Розкол християнської церкви|схизмі]], то за допомогою у церковних справах духовні особи Галичини звертались до православних господарів
== Пам'ять ==
Рядок 115:
| width="25%" | Попередник <br/>[[Йоан Жолдя]]<br/> [[Стефан VII Томша]]
| width="10%" | [[Файл:Coat of arms of Moldavia.svg|70px]]
| width="20%" | '''[[Список правителів
| width="10%" | [[Файл:Coat of arms of Moldavia.svg|70px]]
| width="25%" | Наступник <br/>[[Деспот Воде]] <br/> [[Богдан IV Лапушанин]]
Рядок 126:
[[Категорія:Історія України]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:
[[Категорія:Померли 1568]]
[[Категорія:Померли 5 травня]]
|