Олександр IV Лопушанин: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення, оформлення
правопис
Рядок 23:
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності =
| титул = [[Список правителів МолдавськогоМолдовського князівства|Господар Молдови]]
| посада =
| військове звання = воєвода
Рядок 51:
[[Файл:Moldova herb.jpg|міні|праворуч|150пкс|Родовий герб Мушатовичів]]
[[Файл:Stamp of Moldova 143.gif|150 px|left|thumb|[[Поштова марка]] Молдови, [[1995 рік]]]]
'''Олександр IV Лопушанин''', українізована версія імені молдавськогомолдовського господаря '''Александру IV Лепушняну''' ({{lang-pl|Aleksander IV Lăpuşneanu}}, {{lang-ro|Alexandru Lăpuşneanu}}, {{lang-en|Alexandru Lăpuşneanu}}) ([[30 листопада]] [[1499]] — † [[9 березня]]/[[11 березня]] (чи [[5 травня]]) [[1565]]) — господар МолдавіїМолдови (двічі займав престол) ([[4/12 вересня]] [[1552]]-[[30 листопада]] [[1561]], [[20 лютого]]/[[10 березня]] [[1564]]-[[9 березня]] [[1568]]) з роду [[Мушати|Мушатовичів]].
 
== Біографія ==
 
Майбутній господар (князь, воєвода) МолдавіїМолдови народився в селі [[Лепушна (Молдова)|Лопушна]] і отримав при народженні ім'я Петро Олександр ({{lang-ro|Петру Александру}}), він був позашлюбним сином господаря [[Богдан ІІІ Сліпий|Богдана ІІІ Сліпого]], з роду [[Мушати|Мушатів (Мушатовичів)]] (за його власним твердженням). Досягнувши зрілого віку він отримав боярський титул, на той час він був відомий як боярин ''Петро Стольник''.
 
В [[1552]] бояри вбили [[Господар|господаря]] Стефана VI Рареша, поставивши правителем боярина Іона Жолдю. За підтримки частини бояр (роди Стурдза та Могила) і війська польного гетьмана [[Миколай Сенявський|Миколи Сенявського]] через декілька днів загони Петра Стольника на чолі з [[ворник]]ом боярином Моцоком оточили біля Шипота господаря [[Іоан I Жолдя|Іоана І Жолдю]], якому відрізали ніс і постригли у монастир. Петро Стольник став господарем, прийнявши тронне ім'я Олександр IV Лопушанин (взявши прізвище від місцевості свого народження — села [[Лепушна (Молдова)|Лопушна]]). Для більшої легітимності він одружився на нареченій Іоана І Жолді, Руксандрі (Роксандрі) ([[1538]] — [[21 листопада]] [[1570]]), доньці господаря [[Петро IV Рареш|Петра IV Рареша]] і племінниці господаря [[Богдан ІІІ Сліпий|Богдана ІІІ Сліпого]], таким чином, вона доводилась йому двоюрідною сестрою.
Рядок 61:
Він визнав себе васалом польського короля, одночасно отримавши затвердження у [[Султан|султана]]. Через самостійну політику виникали постійні змови, підтримувані і Польщею, через що господар почав проявляти більшу лояльність до [[Османська імперія|Османської імперії]], зокрема в її інтересах втручався у справи [[Валахія|Валахії]]. У князівстві росли міста за рахунок зародження ремісничих цехів.
 
За підтримки [[Габсбурги|Габсбургів]] і польського магната Альбрехта Ласького боярину Іону Якову Геракліду, греку за походженням, вдалось 18 листопада 1561 розбити у битві при Вербі (Сучаві) Олександра IV і посісти молдавськиймолдовський трон, під іменем [[Деспот Воде|Деспот Воде (Іон ІІ Яків Гераклід)]]. Він був першим протестантом серед володарів Європи і першим іноземцем, господарем МолдавіїМолдови. Своє право на трон він мотивував тим, що є близьким родичем дружини Олександра IV — Руксандри. Через протегування при дворі іноземцям, протестантам, конфлікт з Лаським, введення нових податків 1563 був вбитий боярами.
 
Провідник заколоту боярин [[Стефан VII Томша|Стефан Томша]] став господарем під іменем Стефан VII, але не отримав затвердження у [[Порта|Високій Порті]], з якою він почав боротись. Його покинули прибічники і 1564 він втік на [[Поділля]]. На прохання султана король [[Сигізмунд II Август|Сигізмунд ІІ Август]] наказав його схопити [[Єжи Язловецький|Юрію Язловецькому]]. Пізніше був страчений у [[Львів|Львові]].
 
За підтримки турків Олександр IV Лопушанин у березні [[1564]] повернув собі трон господаря, заплативши султану 200 тисяч золотих за визнання і розпочавши переслідування бояр. Другий період правління відзначився залежністю від турків, що допомогли йому посісти трон. Зокрема, за повідомленням боярина [[Григорій Уреке|Ґріґоре Уреке]], виконуючи дану туркам обіцянку, він зруйнував всі замки в МолдавськомуМолдовському князівстві, окрім [[Хотин]]а, який оберігав кордон зі сторони Польщі. Переніс столицю з неприступної [[Сучава|Сучави]] до [[Ясси|Ясс]], які були на відкритій місцевості й завжди доступні для турків.
 
Помер 5 травня [[1565]], після хвороби, прийнявши перед смертю чернече ім'я '''Пахомій''', перед цим пообіцявши насильно постригти в монахи багатьох бояр. Вважається, що був отруєний боярами, за співучасті власної дружини, саме через цю обіцянку. Був похоронений у фундованому ним монастирі Слатіна.
 
З його синів троє, а саме Богдан IV Лопушанин, Арон Тиран та Петро VI Козак, стали в майбутньому господарями МолдавіїМолдови.
 
== Сім'я ==
 
Його дружиною (з осені 1552) стала молдавськамолдовська княжна '''Руксандра''' (Роксандра, Роксанда, Роксана, Розанда) ([[1538 — [[21 листопада]] [[1570]]), донька господаря Молдавії [[Петро IV Рареш|Петра IV Рареша]] і його другої дружини, сербської княжни (деспотівни) Єлени Катерини Бранкович. Спочатку Руксандра була нареченою боярина [[Іоан I Жолдя|Іоана І Жолді]], котрий захопив молдавськиймолдовський трон в вересні 1552 року, але через кілька днів був розбитий військом майбутнього господаря Олександра IV Лепушняну, після чого його насильно постригли в монахи, після чого сам Олександр й став її чоловіком. Якщо твердження про те, що Олександр IV Лепушняну був позашлюбним сином господаря [[Богдан III Сліпий|Богдана ІІІ Сліпого]] правдиве, то Руксандра доводилась йому двоюрідною сестрою. Вважається, що Руксандра мала пряме відношення до отруєння свого чоловіка, а отже й до його смерті в 1568 році. Після цього вона правила МолдавієюМолдовою два роки (1568–1570), до своєї смерті, при малолітньому синові [[Богдан IV Лапушанин|Богданові IV Лепушняну]].
 
Діти Олександра IV Лопушанина від Руксандри:
 
* [[Богдан IV Лапушанин|Богдан IV Лопушанин]] (1553–1574/77) — господар МолдавіїМолдови (1568–1572), усунутий з трону, спочатку втік в Польщу, пізніше в Москву, де й помер.
* Стефан — княжич, невдало намагався боротись за молдавськиймолдовський трон, після чого змушений втекти в Москву, де й помер після 1606 року.
 
Від різних зв'язків мав також позашлюбних синів:
 
* [[Арон Тиран]] (ім'я при народженні: Арон Емануїл) (? — 1597) — господар МолдавіїМолдови (1591–1592; 1592–1595), скинутий з трону, заточений в замку Вінц, де був пізніше отруєний.
* [[Петро VI Козак]] (? — [[15 листопада]] [[1592]]) — господар МолдавіїМолдови (серпень — [[25 жовтня]] [[1592]]), скинутий з трону і відвезений в Стамбул (Константинополь), де й був страчений за наказом турецького султана.
* Ілля (Іліє, Ілляш, Іліаш) — титулярний господар Валахії (березень 1591), його сином був [[Александр IV Ілляш|Олександр IV Ілляш]], майбутній господар Валахії (1616–1618; 1629–1630) та МолдавіїМолдови (1620–1621; 1631–1633).
* Петру (Петро) — зумів втекти з турецького полону з Стамбула (Константинополя) в 1569 році, господар-претендент на трон МолдавіїМолдови в 1571 та 1578 роках.
* також мав, як мінімум, двох доньок.
 
== Фундації ==
 
Олександр IV був відомий щедрими наданнями на будівництво церков, монастирів. Оскільки самопроголошені московські [[Митрополит|митрополити]] з [[1448]] перебували в [[Розкол християнської церкви|схизмі]], то за допомогою у церковних справах духовні особи Галичини звертались до православних господарів МолдавіїМолдови та Валахії. На прохання єпископів львівського [[Макарій Тучапський|Макарія Тучапського]] і перемиського Арсенія він [[1553]] надав кошти на завершення будівництва третьої будівлі [[Успенська церква (Львів)|Успенської церкви]] у Львові, званої згодом Волоською. Дещо згодом господар Олександр IV звертався до львівських братчиків з проханням надати майстрів для розпису нової церкви в Яссах (1565).
 
== Пам'ять ==
Рядок 115:
| width="25%" | Попередник <br/>[[Йоан Жолдя]]<br/> [[Стефан VII Томша]]
| width="10%" | [[Файл:Coat of arms of Moldavia.svg|70px]]
| width="20%" | '''[[Список правителів МолдавськогоМолдовського князівства|МолдавськийМолдовський господар]]'''<br/>1552-1561<br/> 1564–1568
| width="10%" | [[Файл:Coat of arms of Moldavia.svg|70px]]
| width="25%" | Наступник <br/>[[Деспот Воде]] <br/> [[Богдан IV Лапушанин]]
Рядок 126:
[[Категорія:Історія України]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Господарі МолдавіїМушати]]
[[Категорія:Померли 1568]]
[[Категорія:Померли 5 травня]]