Нижньо-Устріцький район: відмінності між версіями

До складу району сходили наступні села: [[Бандрів]], [[Береги Долішні|Долішні Береги]], [[Бриликів]], Волиця, Воцькова, Воцьківка, Вільшаниця, Воля, Вгерці, , Глинно, Гошів, Гошівчик, Дзивинячий, Занькова, Кузьмина, [[Лодина]], Луг, Ліщовате, Лобазів, Лютовисько, [[Рівня (Бещадський повіт)|Рівне]], Ропинка, Романова, Середниця, Стрв’яжик, Тиха, Устянова, [[Чорна (Бещадський повіт)|Чорна]], Юркова, Ясень.<ref>

У районі налічувалося 28 сільських рад: [[Бандрів|Бандрівська]], Гошівська, Гошівчицька, [[Дашівка|Дашівська]], [[Береги Долішні|Долішньо-Берегівська]], журавнянськаЖуравнянська, Лобізвянська, [[Лодина|Лодинянська]], [[Мочари|Мочарівська]], [[Панищів|Панищівська]], [[Поляна (Бещадський повіт)|Полянська]], [[Рівня (Бещадський повіт)|Рівнянська]], [[Росохате|Росохатенська]], [[Рябе|Рябенська]], Середнянська, Скородненська, Смільницька, Соколенська, [[Соколова Воля|Соколово-Волянська]], Солинянська, Стряжиківська, [[Телешниця Ошварова|Телешнице-Ошварівська]], Устянівська, Хмільська, [[Хревт|Хревтська]], [[Чорна (Бещадський повіт)|Чорнянська]], Шевченківська, Ясенська.

Одразу після закінчення [[Друга світова війна|ІІ світової війни]] у 1945 році було утворено українсько-польське представництво по відселенню мешканців сіл, які підлягали міждержавному обміну. Район діяльності представництва по відселенню визначався державним кордоном між [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] і Польщею — від річки [[Салакії]] на півночі, до річки [[Сян]] в селі Соліні Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області на півдні. З української сторони, окрім раніше виселених жителів Львівської області виселенню підлягали мешканці ряду сіл Дрогобицької області. Зокрема у Нижньо-Устрицькому районі у місячний термін слід було виселити мешканців Соліні, Любизва, Устянове і Воля-Мацькова. <ref>http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Eine/2011_35/35_1.pdf </ref>