Вікіпедія

Сайгак: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 29:
Довжина тіла до 140 см, хвоста — до 12,5 см, висота у холці — до 79 см, вага до 50 кг; у самців — широко розставлені роги, самиці — безрогі. Сучасне поширення виду обмежене [[Середня Азія|Середньою Азією]], пониззями [[Волга|Волги]] й [[Передкавказзя|Підкавказзям]].
 
== Поширення і чисельність ==
У XVII—XVIIIXVII–XVIII століттях сайгак населяв усі степи та напівпустелі Європи та Азії: від передгір’япередгір'я Карпат на заході до [[Монголія|Монголії]] і Західного Китаю на сході. На півночі у ті часи доходив до Києва, [[Барабинський степ|Барабинського степу]] в Сибіру. Однак у другій половині століття внаслідок освоєння людиною степних просторів сайгак майже зник в Європі. Різко скоротилася чисельність виду і в Азії. У результаті на початку ХХ століття він зберігся в Європі тільки в найбільш недосяжних районах нижньої течії Волги, а в Азії – — по [[Устюрт]]у, в [[Бетпак-Дала|Бетпак-Дале]], в міжріччі [[Ілі (ріка)|Ілі]] – — [[Каратал]] (піски Сариесик-Атирау), у котловинах західних озер Монголії і деяких інших місцях.
 
У минулому сайгак заселяв [[степ]]и [[Україна|України]] на захід до самих [[Карпати|Карпат]] (степ [[Пантелиха]]). Вид зник на теренах України (на всій ділянці на схід від [[Дон]]у) у [[XIX століття|XIX столітті]] внаслідок прямого переслідування людиною, чому сприяло поширення вогнепальної зброї. Відновлення популяцій в Україні неможливе через відсутність необхідного обсягу степових ділянок та високий рівень [[Браконьєрство|браконьєрства]]{{джерело}}.
 
Суттєве скорочення чисельності виду та майже повне знищення сайгака відбулося в 1920-х роках. Однак завдяки прийнятим заходам охорони і високій плодючості сайгака популяції відновилися і в 1950-х роках чисельність виду становила понад 2  млн особин, що мешкали в степах і напівпустелях [[СРСР]].▼
== Чисельність ==
 
▲Суттєве скорочення чисельності виду та майже повне знищення сайгака відбулося в 1920-х роках. Однак завдяки прийнятим заходам охорони і високій плодючості сайгака популяції відновилися і в 1950-х роках чисельність виду становила понад 2 млн особин, що мешкали в степах і напівпустелях [[СРСР]].
До 2008 року існувало, за попередніми даними, близько 50 000 особин сайгака, що належали до підвиду ''Saiga tatarica tatarica''. Вони мешкали в Росії (Північно-Західний Прикаспій) і трьох областях Казахстана (Волзько-Уральські піски, Устюрт і Бетпак-Дала).
 
== Література ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сайгак