Вікіпедія

Регіональний ландшафтний парк «Караларський»: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Orestsero (обговорення | внесок)
16 045 редагувань
мНемає опису редагування
Рядок 14:
| image =
| зображення_підпис =
| ширина_зображення = 300 px
| map =
| caption =
Рядок 22:
| розташування = {{UKR}}<br/>[[Крим]]
| nearest_city = [[Керч]]
| lat_degrees = 45
| lat_minutes = 27
| lat_seconds = 28
| lat_direction = N
| long_degrees = 36
| long_minutes = 15
| long_seconds = 36
| long_direction = E
| площа = 6806 га
Рядок 41:
 
== Історія створення ==
У 1988&nbsp;р. на частині території Караларського степу був створений заказник площею 5900 га з досить суворим охоронним режимом. У 1990-і рр. була спроба посилити охоронний статус Караларського степу шляхом включення його до [[Казантипський природний заповідник |Казантипського природного заповідника]], проте цього не сталося. Виходячи з необхідності підвищення охоронного статусу території, в 2005&nbsp;р. група фахівців підготувала обґрунтування для створення національного природного парку (НПП) «Караларський», який повинен був включити не тільки територію існуючого заказника, але і деякі прилеглі ділянки. ОбгрунтуванняОбґрунтування було передано в Держслужбу заповідної справи України.
 
Очікуючи рішення про створення НПП, природоохоронна громадськість в союзі з [[археолог]]ами активно відбивала атаки по господарському освоєнню Караларського степу. У цьому дуже допомагало наявність [[заказник]]а, затверджене положення якого вимагало додержання строгого режиму охорони. На жаль, НПП на цій території досі не створений.
Рядок 56:
 
=== Біорізноманіття ===
Природна цінність Караларського степу зумовлена в першу чергу наявністю великого масиву непорушеної (або ж природно відновленої) степової рослинності. Територія включає значні площі формації [[ковила Браунера |ковили Браунера]] (''Stipa brauneri''), що займають більшу частину РЛП, а також ділянки формації [[ковила дніпровська |ковили дніпровської]] (''Stipa borysthenica''), поширені по піщаних узбережжях (найбільш вразливим у разі рекреаційного освоєння). Ці види занесені до [[Червона книга України |Червоної книги]], а утворені ними [[угруповання]] охороняються [[Зелена книга України |Зеленою книгою України]].
 
Попередньо, для території парку відомий 261 вид судинних рослин, що становить приблизно 30% від загальної кількості видів [[Керч]]енського флористичного району. В ході подальших досліджень число видів, безсумнівно, збільшиться. Список включає 29 видів рослин, занесених до Червоної книги України, 4 види з [[Європейський червоний список |Європейського червоного списку]], 2 види з Додатку I [[Бернська конвенція |Бернської конвенції]].
Рядок 74:
У випадку з [[огар]]ем (''Tadorna ferruginea'') значення мають як збереження степового масиву в непорушеному стані, так і можливість спокійно годуватися в акваторії бухт, а також на оз. Чокрак, що істотно обмежує можливість їх рекреаційного використання. Аналогічна ситуація і для [[шпак рожевий |рожевого шпака]] (''Sturnus roseus''), що займає свої колонії на прибережних обривах, і для [[ходулочник]]а (''Himantopus himantopus''), що потребує спокійної годівлі на оз. Чокрак.
 
Збереження мінімально відвідуваного і непорушенногонепорушеного степового масиву&nbsp;— умова благополуччя таких хижих птахів, як [[могильник]] (''Aquila heliaca''), [[сапсан]] (''Falco peregrinus'') і [[лунь польовий]] (''Circus cyaneus'').
Значення цієї території для збереження багатьох видів птахів закріплено її включенням до всесвітнього списку ключових орнітологічних територій (IBA UA102).
 
Рядок 93:
При зазначеній необхідності створення значної за площею заповідної зони в межах урочища «Артезіан» і Осовинського степу ці території, тим не менш, мають значний потенціал для забезпечення еколого-просвітницької та рекреаційної діяльності. Так, наприклад, на території Осовинського степу знаходиться унікальний геологічний об'єкт&nbsp;— поле [[грязьовий вулкан |грязьових вулканів]], частина з яких на сьогодні має статус об'єктів природно-заповідного фонду. Це геологічні пам'ятки природи місцевого значення (площею по 1 га кожен) «Грязьова сопка Андрусова», «Грязьова сопка Вернадського» і «Грязьова сопка Обручева». Дані об'єкти можуть бути вельми цікаві для відвідувачів.
 
Урочище «Артезіан» і Осовинський степ, разом з основним Караларським масивом, мають значне археологічне та історичне значення. Тут детально описані поселення бронзового століття, античні городища і поселення, залишки стародавніх середньовічних поселень, укріплення, виробничі комплекси і сільськогосподарські наділи, тераси, дороги, святилища, стародавні місця поховання&nbsp;— грунтовіґрунтові [[могильник]]и і [[курган]]и і т.і. Частина їх може бути музеїфікована і використана в рамках рекреаційно-освітньої діяльності.
 
== Шляхи збереження Караларського [[Приазов'я]] ==
Рядок 135:
[[Категорія:Ленінський район]]
[[Категорія:Європейський червоний список]]
[[Категорія:Природно-заповідний фонд Ленінського району]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Регіональний_ландшафтний_парк_«Караларський»