Сага: відмінності між версіями

'''Са́га''' (давньосканд. saga — сказання) — оригінальні та перекладні [[епос|епічні]] (історичні та героїчні) твори з [[вірш]]ованими вставками, поширені в [[Ірландія|Ірландії]] та [[Ісландія|Ісландії]] ([[8VIII століття|8VIII]]-[[13XIII століття|13XIII]] ст.).

У метафоричному сенсі (а іноді й іронічно) сагою називають також літературні твори інших стилів та епох (у тому числі сучасні) або взагалі життєві історії, що мають щось спільне з давньоскандинавськими сагами: зазвичай це деяка епічність стилю або змісту та / або ставлення до сімейних історій декількох поколінь. Деякі автори включають слово «сага» в назву своїх творів .

Назва saga, ймовірно, походить від ісландського дієслова segja - говорити, і позначає як усне оповідання, так і оформлене у письмовому вигляді. Спочатку у ісландців термін «сага» застосовувався по відношенню до будь-якої прозової розповіді, проте в даний часнині він об'єднує сукупність літературних пам'яток, записаних у вказаний час.

Сага завжди починається з представлення дійових осіб, опису їх роду. При цьому використовуються стандартні кліше: «Жив чоловік на ім'я ..., він був сином .... Одружений він був на ..., дітей їх звали ... ». Всі більш-менш значущі дійові особи характеризуються таким чином. Іноді розповідь починається за кілька поколінь до появи головного героя (героїв), вертаючись аж до часів заселення Ісландії та виникнення держав Скандинавського півострова. Взагалі, для саг характерно дуже велике число діючих осіб, іноді до сотні і більше. Потім розповідь переходить до основних подій - чварам (в пологових сагах), правлінню (в королівських сагах), які теж описуються з усією докладністю, аж до вказівки, хто кому і яку рану наніс ву бою і яке відшкодування було за це виплачено. Часто дослівно цитуються інші пам'ятники - наприклад «Книга про заселення землі» або тексти давньоскандинавських законів. Хронологія завжди досить чітко витримується —- точно вказується, скільки років минуло з часу тієї чи іншої події. Відносини статей ву сагах ніколи не описуються так, як це прийнято в літературі нового часу. Все, що відбувається між подружжям, згадується лише через те, що має відношення до сюжету. Про любовний зв'язк між чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, взагалі йдеться тільки натяками. Часто в сагах виступає і фантастичний елемент -— епізоди з привидами, нежиттю, різними знаменнями і т. д. Досить поширеним мотивом в родових сагах є перемога головного героя над вікінгом-берсерком під час перебування в Скандинавії.