Ігнатій Дрекслер: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Aeou (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 31:
Дрекслер також взяв участь у розробці прийнятого [[1928]] року закону, що регулював забудову населених пунктів. Пропагував ідеї міст-садів [[Ебенізер Говард|Ебенізера Говарда]]. Виголосив низку доповідей та рефератів на цю тему. Публікував у фаховій пресі повідомлення із закордонних виставок, присвячених архітектурі і містобудуванню. Вивчав історію містобудування. Зокрема [[1924]] року виконав копію обмірного плану Станиславова кінця [[XVIII]] ст. (тепер [[Івано-Франківськ]], копія зберігається у фондах [[Івано-Франківський краєзнавчий музей|Івано-Франківського краєзнавчого музею]])<ref>''Соколовський З.'' Слідами старих бастіонів // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. — 2009. — № 2. — С. 49.</ref>.
[[1925]] року здобув друге місце на конкурсі проектів генплану [[Люблін]]а.<ref>''A. S.-B.'' Kronika // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 32.</ref> Серед переваг проекту Дрекслера було вдале вирішеня питань озеленення, підкреслення архітектурної цінності історичного центру. Ці напрацювання були враховані при подальших роботах над генпланом у люблінському магістраті. Оригінали проекту не збереглись, за винятком фрагменту, що представляє детальне розпланування Лук Татари над Бистрицею, а також слабо деталізованої чорно-білої світлини проекту.<ref>''Przesmycka N.'' Lublin. Przeobrażenia urbanistyczne. 1815—1939. — Lublin : TOP Agencja Reklamowa Agnieszka Łuczak, 2012. — S. 168—169. — ISBN: 978-83-63569-20-4.</ref>
== Мистецтвознавство ==
| |||