Костянтин IV: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 45 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q41605)
м вікіфікація
Рядок 11:
|закінчення повноважень = 685
|попередник = [[Констант II]], узурпатор [[Мецетій]]
|наступник = [[Юстиніан II]]
|коронація =
|інші титули =
Рядок 19:
|місце народження = [[Константинополь]]
|дата смерті = 685
|місце смерті =
|дружина = Анастасія
|діти = [[Юстиніан II]], Геракліус
Рядок 27:
}}
 
'''Костянтин IV''' ({{lang-la|Flavius Constantinus}}, {{lang-el|Κωνσταντίνος Δ′}}, * бл. [[650]] — † [[685]]) — [[Візантійські імператори|імператор Візантії]] з 668 по 685 роки. Йому часто приписують ім'я Погонатос ({{lang-el|Πωγωνάτος}}) — - "«бородатий"» насправді відноситься до його батька [[Констант II|Константа II]].
 
'''Костянтин IV''' ({{lang-la|Flavius Constantinus}}, {{lang-el|Κωνσταντίνος Δ′}}, * бл. [[650]] — † [[685]]) — [[Візантійські імператори|імператор Візантії]] з 668 по 685 роки. Йому часто приписують ім'я Погонатос ({{lang-el|Πωγωνάτος}}) - "бородатий" насправді відноситься до його батька [[Констант II|Константа II]].
== Походження ==
Костянтин IV був старшим сином [[Констант II|Константа II]]. Він залишається у Константинополі після від'їзду батька до Італії, та перенесення його резиденції в [[Сіракузи]], незважаючи на всі прохання батька. Констант II був убитий у Сіракузах у 668 році.
 
== Правління ==
По тому Костянтин IV проголошений імператором. Жителі Сіракуз проте обрали імператором вірменина [[Мецетій|Мецетія]], який закликав сарацинів на допомогу. Але Костянтин швидко придушив заколот і покарав його ватажків, вирушивши на чолі флоту до Сицилії. Потім проти Костянтина виступили його брати Тиверій та Іраклій які також мали [[Авґуст (титул)|титули Авґуста]]. Спираючись на азіатські легіони, вони зажадали розділити з ними владу, посилаючись на приклад Святої Трійці. Але Костянтин наказав стратити представників легіонів, що принесли йому цю вимогу. Цим він настрашив заколотників та привів їх до покори. Братів же ж простив і звільнив від покарання. Коли вони у 682 році спрбували ще раз провести замах на нтого, він наказав відрізати їм носи (фізична потворність позбавляла право на престол) і позбавв їх титул Августа.
[[Файл:Solidus-Constantine IV-sb1151.jpg|thumb|200px|left| [[Солідус]] з зображенням Констянтина IV та його братів (до 681)]]
На його рахунку багаторічна війна з [[Халіфат|Арабським халіфатом]]. У 678 році араби обложили [[Константинополь]] і столицю врятував тільки грецький вогонь яким знищено флот арабів. Костянтин уклав мир з халіфом Муавією. Межі імперії залишилися незмінними. У 679 не зміг запобігти просуванню болгар під проводом хана [[Аспарух|Аспаруха]]а в [[Мезія|Мезію]], тому мусів признати болгарське царство. У 680-681680–681 роках воював знову з болгарами які пройшли до Македонії під керівництвом хана Кувера перейшовши Дунай після розпаду [[Велика Булгарія|Великої Булгарії]]. Зазнав невдачі і визнав створення нового [[Болгарія|Болгарської держави]], яке зайняло і деяку частину фракійських земель імперії.
 
У церковних справах примиряється з папою римським та скликає 6-й Вселенський собор ([[Третій Константинопольський собор|III Константинопольський]]) у 680-681680–681, що підтвердив засудження [[Монофеліти|монофелітів]] прийняте на [[Халкідонський собор|Халкідонському соборі]] (після арабського нашестя більшість монофелітів залишилося на окупованих арабами землях).
 
Імператор помер молодим, віком 33 роки, встигнувши оголосивши свого сина [[Юстиніан II|Юстиніана II]] співправителем та спадкоємцем.
 
== Посилання ==