Кияницький парк: відмінності між версіями

1891 року садиба перейшла у власність племінниці Івана Харитоненка – Марії Ліщинської. Вона була дружиною сумського купця [[Купецька гільдія|другої гільдії]]. 1895 року на Петропавловській площі відбулась сільськогосподарська виставка, участь в якій приймала Марія Ліщинська, представляючи павільйон з квітами. Біля головної споруди комплексу зростали декоративні кущі, розташовувались газони. Після 1917-1918 років територія була спустошена. Роками пізніше частину ділянки відновили. За радянських часів в палаці та на парковій території була розміщена туристична база. Парк став частиною земель радгоспу імені С. Кірова. 1960 року паркова територія почала значитись в переліку природно-заповідних об’єктів. Парк було оголошено пам’яткою садово-паркового загальнодержавного значення постановою колегії Держкомітету Ради Міністрів Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30 серпня 1990 року №18<ref name="Наказ про затвердження положення про парк-пам’ятку садово-паркового загальнодержавного значення «Киянецький парк»"></ref>. Положення про природоохоронний статус парку було затверджено наказом №632 від 12 грудня 2012 року Міністерства екології та природних ресурсів України<ref name="Наказ про затвердження положення про парк-пам’ятку садово-паркового загальнодержавного значення «Киянецький парк»">[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN82377.html Наказ про затвердження положення про парк-пам’ятку садово-паркового загальнодержавного значення «Киянецький парк»]</ref>. В 21 столітті природоохоронна територія потребує реконструкції. Ректор [[Сумський національний аграрний університет|Сумського національного аграрного університету]], на балансі якого і знаходиться парк<ref name="Ландшафтний парк збережеться"></ref>, повідомив, що планується проведення робіт для відновлення парку. Для цього мають бути залучені німецькі технології. Анонсовано відновлення проведення екскурсій.