Гауленд: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 27:
Рідкісні спорадичні артефакти вказують на ранню [[Полінезійці|полінезійську]] присутність на острові (рештки [[каное]], шматки бамбуку)<ref name="Hague">{{ref-en}} ''Hague, James D.'' [http://home.att.net/~higley.family/equatorial_isles.htm Our Equatorial Islands with an Account of Some Personal Experiences.] // Century Magazine, Vol. LXIV, No. 5, September 1902.</ref>. Ймовірно перші люди потрапили на острів близько 1000 до н. е., коли східні [[меланезійці]] відправились на північ і досягли островів [[Равакі]], [[Кантон (острів)|Кантон]], [[Манра]] і [[Орона]] з групи островів Фенікс<ref name="Suarez">{{ref-en}} ''Suárez, Thomas.'' Early Mapping of the Pacific. Singapore: Periplus Editions, 2004. ISBN 0-7946-0092-1.</ref>. К. П. Емері ({{lang-en|K.P. Emery}}), етнолог [[Музей Берніса Бішопа|Музею Бішопа]] ({{lang-en|Bernice Pauahi Bishop Museum}}) в [[Гонолулу]] на [[Гаваї (архіпелаг)|Гаваях]] зазначає, що першопоселенцями на острові Манра були дві різні групи, полінезійська і меланезійська, подібне може стосуватись і острова Гауленд<ref name="Bryan">{{ref-en}} [http://www.janeresture.com/kiribati_phoenix_group/sydney.htm Sydney Island] // ''Bryan, Edwin H., Jr.'' American Polynesia and the Hawaiian Chain. Honolulu, Hawaii: Tongg Publishing Company, 1942.</ref>. Проте через брак питної води поселення були залишені, як і на [[Кірітіматі]] та [[Піткерн]]і<ref name="Irwin">{{ref-en}} ''Irwin, Geoffrey.'' The Prehistroric Exploration and Colonisation of the Pacific. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1992. ISBN 0-521-47651-8.</ref>.
Острів був відкритий у [[1822]] році капітаном китобійного судна «Оено» ({{lang-en|Oeno}}) Джорджем Вортом ({{lang-en|George B. Wort}}) з острова [[Нантаке]]т ([[Масачусетс]], США) та названий на його честь — '''Ворт''' ({{lang-en|Worth Island}}))<ref name="Sharp">{{ref-en}} ''Sharp, Andrew.'' The Discovery of the Pacific Islands. Oxford: Oxford University Press, 1960.</ref><ref name="Bryan"></ref>. У 1828 році капітан іншого китобійного судна «Мінерва Сміт» ({{lang-en|Minerva Smith}}), Даніель Маккензі ({{lang-en|Daniel MacKenzie}}), вважаючи цей острів незвіданним, назвав його на честь власника його судна<ref name="Maude">{{ref-en}} ''Maude, H. E.'' Of Islands and Men: Studies in Pacific History. Melbourne, Australia: Oxford University Press, 1968. </ref>. 9 вересня [[1842]] року капітан китобійного судна «Ізабелла» ({{lang-en|Isabella}}) Джордж Нетчер ({{lang-en|George E. Netcher}}) з [[Нью-Бедфорд (Массачусетс)|Нью-Бедфорда]] (Масачусетс, США) перейменував острів на '''Гауленд,''' за ім'ям матроса з його команди, що першим побачив острів<ref>{{ref-en}} {{cite gnis|id=1393033|name=Howland Island|accessdate= 22 вересня, 2013}}
Джордж Нетчер повідомив про відкриття капітана Тейлора, що відкрив подібний острів з гуано в Індійському океані, й уклав з ним угоду спільно використовувати родовища на обох островах. Тейлор познайомив Нетчера із президентом Американської компанії з видобутку гуано ({{lang-en|American Guano Company}}), Альфредом Г. Бенсоном ({{lang-en|Alfred G. Benson}})<ref name="NYT1">{{ref-en}} [http://www.nytimes.com/1865/05/03/news/guano-companies-litigation-case-interest-stockholders-supreme-court-general-term.html «The Guano Companies in Litigation — A Case of Interest to Stockholders».] — The New York Times, May 3, 1865.</ref>. На запрошення цієї компанії у 1854 році на кораблі «Руссо» капітана Поупа острів відвідав Стетсон, що залишив опис відвідин: «острів окупований зграями морських птахів і полчищами пацюків»<ref name="Howland">''Howland, Llewellyn.'' [http://scholarspace.manoa.hawaii.edu/bitstream/handle/10125/8847/vol9n2-95-106.pdf?sequence=1 «Howland Island, Its Birds and Rats, as Observed by a Certain Mr. Stetson in 1854.»] Pacific Science, Vol. IX, April 1955, pp. 95-106.</ref>. Бенсон намагався зацікавити компанію у видобутку гуано саме на Гауленд, проте керівники компанії вважали їх родовища недостатніми. У жовтні 1857 компанія відправила сина Бенсона Артура на острови Бейкер і Джарвіс, який також відвідав Гауленд і взяли там зразки гуано. Згодом Бенсон пішов з компанії й разом з Нетчером, Тейлором і Джорджем У. Бенсоном сформували Компанію гуано Сполучених Штатів ({{lang-en|United States Guano Company}}) заради експлуатації родовищ Гауленда<ref name="NYT1"></ref>. З [[1857]] року офіційно належить [[США]] відповідно до [[Закон про Гуано|Закону про гуано]]<ref name="Bar">{{ref-en}} American Guano Co. v. U.S. Guano Co., 44 Barb. 23 (N.Y. 1865).</ref>. Однак, коли їхнє судно дісталось острова в 1859 році вони виявили, що Гауленд вже зайнятий представниками Американської компанії гуано<ref name="Bar"></ref>. Компанії судилися в окружному суді Нью-Йорка. Суд постановив спільно видобувати гуано обом компаніям. Родовище гуано видобувалось американськими компаніями з 1857 по жовтень [[1878]] року, коли родовища були істотно виснажені<ref name="GAOOGC">{{ref-en}} [http://www.gpo.gov/fdsys/pkg/GAOREPORTS-OGC-98-5/content-detail.html «GAO/OGC-98-5 — U.S. Insular Areas: Application of the U.S. Constitution.»] U.S. Government Printing Office, November 7, 1997.</ref>. У складних навігаційних умовах кілька кораблів зазнали руйнування поблизу острова.
З [[1886]] по [[1891]] рік острів був окупований представниками британської компанії [[Джон Арундел|Джона Арундела]] ({{lang-en|John T. Arundel}}), що розробляла родовища фосфору в Науру. Для цих цілей Арундел набрав робітників з [[Острови Кука|островів Кука]] і [[Ніуе]]<ref name="Bryan"></ref>.
<center>
Рядок 46 ⟶ 50:
</center>
[[1935]] року було розпочато американську колонізацію острова, яка припинилася з початком [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]]<ref>{{ref-en}} [http://www.worldstatesmen.org/US_minor.html «Howland Island.»] на сайті worldstatesmen.org.</ref>. Задля уточнення американського суверенітету над островом 13 травня [[1936]] року був виданий окремий Указ 7368, згідно з яким острів Гауленд — [[неінкорпорована територія]] під наглядом [[Міністерство внутрішніх справ США|Міністерства внутрішніх справ США]]<ref name="Мем">{{ref-en}} [http://home.att.net/~higley.family/HullMemo.htm «Memorandum of Secretary of State Cordell Hull to the President, February 18, 1936».] Presidential Private File, Franklin D. Roosevelt Library, Hyde Park, New York.</ref><ref name="ЭСМ"></ref>. [[Міністерство торгівлі США]] вирішило створити постійну присутність держави на екваторіальних островах [[Лайн (острови)|Лайн]] з перспективою створення повітряної бази, що зв'яже Австралію з Каліфорнією. Для цих цілей відбувалась ротація кожні 3 місяці наукових груп із 4 випускників і студентів приватної школи [[Школа Камехамехи|Камехамеха]] ({{lang-en|Kamehameha School}}) з Гонолулу, які збирали ботанічні й зоологічні зразки, проводили погодинні метеорологічні спостереження. Колоністи розбили табір із півдюжини маленьких наметів на дерев'яних рамах на пляжі на західній стороні острова. Поселення назвали Ітаска, на честь свого рейсового корабля USCGC Itasca, що курсував між островами Лайн і Гаваями. У колоністів були великі запаси консервів, води та інших матеріалів, включно із бензиновим холодильником, радіо, аптечками і величезною кількістю цигарок. Колоністи розчистили злітно-посадкову смуги для літаків. Подібні колонізаційні проекти були розпочаті й Бейкері з Джарвісом. Саме тоді на острові почали користуватись гавайським часом [[UTC]] 10+30<ref name="Long"></ref>.
У вересні [[1943]] року був зайнятий [[Морська піхота США|морською піхотою США]].
== Географія ==
| |||