Відкрити головне меню

Зміни

м
впорядкування
 
== Історія ==
[[Файл:Carillon of St Michael's Golden Domed Monastery.ogv|200px|міні|Гімн України. [[Карильйон дзвіниці Михайлівського Золотоверхого собору]]]]
 
Створення українського [[гімн]]у бере початок з [[осінь|осені]] [[1862]] року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, [[етнограф]]а, [[фольклорист]]а та [[поет]]а, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався [[Стефан Душан|цар Душан]] і в приспіві були слова ''«срце бије и крв лије за своју слободу»'' (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»).<ref>[http://snp-miletic.narod.ru/knjiga/3.html Светозар Милетић. Србска песма]</ref> Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив.<ref>[http://www.rastko.rs/cms/files/books/46cb42423a2f3.pdf Іван Ющук. Іван Франко і національно-визвольна боротьба сербів у 70-их роках XIX&nbsp;ст.]</ref> Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки [[Гімн Польщі|«Jeszcze Polska nie zgineła…»]], яка згодом стала польським гімном<ref>[http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_pavlo-chubinskij-pisav-virshi-quot-pid-shevchenka-quot/279137 Павло Чубинський писав вірші «під Шевченка»]</ref>. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося [[Січневе повстання (1863)|січневе повстання]]). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет [[Само Томашек]] написав пісню «[[Гей, Слов'яни|Гей, Словаки]]», що була гімном [[Перша Словацька Республіка|Словаччини]] та Югославії.
Поширення цього вірша серед [[Українофілія|українофільських]] гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. [[20 жовтня]] того ж року шеф жандармів [[князь]] Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського ''«за шкідливий вплив на розум простолюду»'' («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в [[Архангельська губернія|Архангельську губернію]]<ref>[http://geoknigi.com/book_view.php?id=447 Пізнавальний сайт «Географія». Павло Чубинський як географ-краєзнавець.]</ref>.
 
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського&nbsp;— у [[львів]]ському журналі «Мета», [[1863]], №&nbsp;4. Отримавши поширення на [[Західна Україна|Західній Україні]], вірш не пройшов повз увагу [[релігія|релігійних]] діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав [[музика|музику]] до нього. Вперше надрукований у [[1863]], з нотами&nbsp;— в [[1865]]. У [[1917]]–[[1920]]1917–1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів [[УНР]] та [[ЗУНР]]. Так, зокрема, «Ще не вмерла Україна» Чубинського&Вербицького наряду з «Вічним революціонером» Франка&Лисенка, у виконанні хору [[Стеценко Кирило Григорович|Стеценка]], лунали під час проголошення [[Акт Злуки|Акту Злуки]].
[[Файл:Ukrainian national anthem 1916.ogg|thumb|Перший в історії тиражований на грамплатівці запис гімну «Ще не вмерла Україна». Виконує Михайло Зазуляк. Студія Columbia (США) 1916 рік]]
 
[[1939]] року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном [[Карпатська Україна|Карпатської України]].
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського&nbsp;— у [[львів]]ському журналі «Мета», [[1863]], №&nbsp;4. Отримавши поширення на [[Західна Україна|Західній Україні]], вірш не пройшов повз увагу [[релігія|релігійних]] діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав [[музика|музику]] до нього. Вперше надрукований у [[1863]], з нотами&nbsp;— в [[1865]]. У [[1917]]–[[1920]] роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів [[УНР]] та [[ЗУНР]]. Так, зокрема, «Ще не вмерла Україна» Чубинського&Вербицького наряду з «Вічним революціонером» Франка&Лисенка, у виконанні хору [[Стеценко Кирило Григорович|Стеценка]], лунали під час проголошення [[Акт Злуки|Акту Злуки]].
 
[[1939]] року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном [[Карпатська Україна|Карпатської України]].
 
=== Радянська доба ===
 
Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, то ''«Ще не вмерла Україна»'' був відкинутий як варіант, щоб не викликати [[Сепаратизм|сепаратиські]] настрої серед [[українці]]в. Потрібен був текст, в якому б стверджувалося, що Україна&nbsp;— держава, що входить до складу [[СРСР]], що вона там ''«Між рівними рівна, між вільними вільна»'' та обов'язково повинна була висвітлена [[Комуністична партія України|комуністична партія]]. Це завдання виконав [[Тичина Павло Григорович|Павло Тичина]]. Його варіант [[Гімн Української РСР|«Живи, Україно, прекрасна і сильна»]], покладений на музику [[Лебединець Антон Дмитрович|Антона Лебединця]], став державним гімном [[УРСР|Української РСР]] у період з [[1949]] до [[1991]] рік.
 
=== Доба незалежностіНезалежності ===
{{External media||align=left
||video1=[http://www.youtube.com/watch?v=4AWhBKc2Rkc щогодини [[Євромайдан]] співає гімн, RadioSvobodaOrg, 28 листопада 2013 року]
}}
[[Файл:ЄвроМайдан - Euromaydan - Гімн України. Новий Рік 2014.webm|міні|праворуч|200пкс|Виконання Гімну України в новорічну ніч 1 січня 2014]]
15 січня 1992 року музичну редакцію [[Скорик Мирослав Михайлович|М. Скорика]] та [[Станкович Євген Федорович|Є. Станковича]] (для хору та фортепіано) Державного гімну затвердила [[Верховна Рада України]]<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2042-12 Указ Президії Верховної ради України]</ref>, що знайшло своє відображення у [[Конституція|Конституції]] України. Всю оркестровку здійснив О. Морозов<ref>Талановитий композитор та військовий диригент ЗСУ котрий через конфлікти з тогочасним керівництвом виїхав до РФ</ref>. Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України»<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=602-15. Закон «Про Державний гімн України»]</ref>, котрий запропонував президент [[Леонід Кучма]]. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «[[Ще не вмерла Україна]]». Перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля».
 
== Варіанти виконання ==
{{Звук
|заголовок=Варіанти аранжувань та виконання
|положення=праворуч
 
|файл=Ukrainian national anthem 1916.ogg
[[Файл:Ukrainian national anthem 1916.ogg|thumb|назва=Перший в історії тиражований на грамплатівці запис гімну «Ще не вмерла Україна». Виконує Михайло Зазуляк. Студія Columbia (США) 1916 рік]]
|опис=Виконує [[Зазуляк Михайло|Михайло Зазуляк]]. [[Columbia Records]] 1916 рік.
 
|файл2=Президентський оркестр Гімн.ogg
|назва2=Гімн оркестровки О. Морозова
|опис2=У виконанні [[Національний президентський оркестр|Національного президентського оркестру]]. Диригент [[Молотай Анатолій Михайлович|А. Молотай]].
}}
 
* «Ще не вмерла Україна». Перший грамзапис композиції.<ref>{{YouTube|id=V08Rio3WDGo|title=Перший запис на грамплатівці «Ще не вмерла Україна» Співає Модест Менцинський. 1910 рік}}</ref>
* «Ще не вмерла Україна!». Співає Михайло Зазуляк. Студія Columbia, США, 1916 рік<ref>{{YouTube|id=VrLbW7J0BGI|title=Перший в історії тиражований на грамплатівці запис гімну «Ще не вмерла Україна!» Співає Михайло Зазуляк. Студія Columbia, США, 1916 рік}}</ref>
16 727

редагувань