Український правопис: відмінності між версіями

Як зазначено у передмові до [[Український правопис 1990|українського правопису третього видання]], воно «є органічним продовженням першого (1946 р.) і другого (1960 р)». «Орфографічна комісія при Відділенні літератури, мови й мистецтвознавства [[АН УРСР]] підготувала і 14 листопада 1989 р. затвердила третє видання (надруковане 1990 р.)»<ref name="izbornyk">[http://izbornyk.org.ua/pravopys/zminy.htm Максим Бистрицький. Неофіційні зміни в чинній українській орфографії / Ізборник [Електронний ресурс]. — К., 2012.]</ref>. 8 червня 1992 р. [[Кабінет Міністрів України]] прийняв пропозицію [[Академія наук України|Академії наук]], [[Міністерство освіти України|Міністерства освіти]] і [[Міністерство культури України|Міністерства культури України]] про запровадження в мовну практику починаючи з 1992 року правописних норм третього видання<ref>{{cite web|title=Постанова Кабінету Міністрів України «Питання українського правопису» від 8 червня 1992 р. №309.|url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/309-92-%D0%BF}}</ref>. В подальшому [[Наукова думка|Видавництво «Наукова думка»]] НАН України [[перевидання|перевидавало]] правопис. При цьому «спершу продовжували нумерувати стереотипні перевидання правопису ([[Український правопис 1993 року|1993]] — 4-е вид, виправлене й доповнене, 1994-го видрукувано додатковий наклад з тими ж вихідними даними, 1996 — 5-е, стереотип., 1997 — 6-е, стереотип., 1998 — 7-е, стереотип.), потім просто зазначали без нумерації, що перевидання стереотипне (1999, 2000, 2002, 2003, 2004, 2005), а в останніх (2007, 2008, 2010, 2012) бібліографічний опис взагалі відсутній»<ref name="izbornyk" />.