Умшлагплац: відмінності між версіями

Від 22 липня 1942 року залізничні споруди, рампи, корпус загальноосвітніх шкіл, а також інші об'єкти, які знаходилися на цій території, почали використовуватись як місце для селекції, утримування та завантаження євреїв до вагонів перед їх вивезенням до Треблінки. Штаб-квартира комендатури відділу [[СС]], який контролював процес депортації, розташовувалася в будівлі шкіл №&nbsp;153 та 175 по вулиці Ставкі, 21 (за сучасною нумерацією&nbsp;— 5/7). Умшлагплац було поділено на дві частини. Перша з них, південна, включала огороджену від решти гетто муром частину вулиці Ставкі разом із будинками з парного боку вулиці. Тут, сидячи на землі або перебуваючи в будинках, євреї чекали на прибуття потягу та формування [[состав]]у. Внутрішня брама гетто, що вела до цієї частини Умшлагплацу, знаходилася з боку вулиці Дзікої. Друга частина, північна, охоплювала територію з бічною колією, де і відбувалося завантаження до вагонів<ref>{{Cytuj książkę | nazwisko = Leociak | imię = Jacek | tytuł = op. cit | strony = 22}}</ref>. За інформацією {{Не перекладено|Владислав Шпільман|Владислава Шпільмана|pl|Władysław Szpilman}}, на перевалочній площі могло поміститися до 8000 осіб<ref>{{Cytuj książkę | nazwisko = Szpilman | imię = Władysław | tytuł = Pianista | wydawca = Wydawnictwo | miejsce = Znak | data = 2003 | strony = 93 | isbn = 83-240-0230-8}}</ref>.

 

 

При виконанні депортації влітку 1942 року значну негативну роль відіграла [[Єврейська поліція]] під операційним командуванням {{Не перекладено|Якуб Лейкін|Якуба Лейкіна|pl|Jakub Lejkin}}<ref>{{Cytuj książkę | nazwisko = Podolska | imię = Aldona | tytuł = Służba Porządkowa w getcie warszawskim w latach 1940-1943 | wydawca = Wydawnictwo Fundacji „Historia pro Futuro” | miejsce = Warszawa | data = 1996 | strony = 60-61 | isbn = 83-85408-52-5}}</ref>. Члени цього формування були безпосередніми виконавцями німецьких наказів, багато з них були відомі своєю жорстокістю та прагненням до наживи<ref>{{cytuj książkę | nazwisko = Engelking | imię = Barbara | tytuł = Getto warszawskie... op.cit | strony = 720 | nazwisko2 = Leociak | imię2 = Jacek}}</ref>. Протягом перших днів «акції» в приганянні людей на Умшлагплац брали участь виключно єврейські поліцаї<ref>{{Cytuj książkę | nazwisko = Makower | imię = Henryk | tytuł = Pamiętnik z getta warszawskiego | wydawca = Ossolineum | miejsce = Wrocław | data = 1987 | strony = 65 | isbn = 83-04-02260-5}}</ref>. Техніка депортації з гетто виглядала так: спершу оточувалися будинки або групи будинків, а потім всі їх мешканці зганялись в одне місце (на подвір'я чи вулицю). Після перевірки документів невелика група осіб, яка не підлягала виселенню, відпускалась. Інші під конвоєм переходили на Умшлагплац. Порожні приміщення перевірялись, тих, хто переховувався, або вбивали на місці, або разом з іншими відправляли на Умшлагплац. Тут відбувалася друга селекція. Невелику кількість євреїв, переважно молодих чоловіків, відокремлювали і під конвоєм направляли до так званого Дулагу (транзитний табір, ''Durchgangslager''), який знаходився з «арійського» боку на {{Не перекладено|Вулиця Лешно (Варшава)|вулиці Лешно|pl|Ulica Leszno w Warszawie}}, 112<ref>{{Cytuj książkę | nazwisko = Najberg | imię = Leon | tytuł = Ostatni powstańcy getta | wydawca = Żydowski Instytut Historyczny | miejsce = Warszawa | data = 1993 | strony = 29}}</ref>. Тут вони чекали на направлення до праці на промислових підприємствах чи будівництві фортифікаційних споруд або ж вивозилися до таборів праці.