Відмінності між версіями «Генріх Хорутанський»

нема опису редагування
| титул =
| посада = король Богемії
| термін = 1306, 1307–1310 роки
| попередник = [[Вацлав III|Вацлав III Пржемислович]]
| наступник = [[Іоанн Люксембурзький|Ян I Люксмебург]]
| дружина = Ганна Пржемисловна<br/>Аделаїда БрауншвейзькаБрауншвейг-Люнебург<br/>Беатріс Савойська
| діти = 2 доньки
| рід = [[Горицька династія]]
| родичі =
| батько = МейнгардМейнхард II
| матір = Елізабета Віттельсбах
| нагороди =
| герб =
}}
'''Генріх Хорутанський''' (*Jindřich Korutanský, [[1265]]&nbsp;—[[2 квітня]][[1335]])&nbsp;— [[король]] [[Богемія|Богемії]] у [[1306]], [[1307]]–[[1310]] роках (як Генріх I), [[герцог]] [[Каринтія (герцогство)|Каринтії]], [[маркграф]] Крайни (як Генріх VI), [[граф]] [[Тироль|Тироля]] (як Генріх II) у [[1295]]–[[1335]] роках.
 
== Життєпис ==
Походив з [[Горицька династія|Горицької династії]]. Син Мейнхард II, граф Тироль та Гориції, й Елізабети Віттельсбах. Про молоді роки немає відомостей. У 1295 році після смерті батька успадкував Каринтію, Крайну та Тироль, де володарював спільно з братами Отто та Людвигом. Від назви одного з володінь Каринтії пішов призвісько Генріха&nbsp;— Хорутанський (так чеською звалася Каринтія).
 
У зовнішній політиці підтримував своїх родичів Габсбургів. У 1298 році брав участь у битві при Геллгеймі, де [[Альбрехт I (король Німеччини)|Альбрехт Габсбург]] переміг [[Адольф Нассауський|Адольфа Нассау]]. У 1301 році також сприяв Габсбургу у підкорені Рудольфа Віттельсбаха, графа Рейнпфальцького.
 
У 1306 році Генріх оженився на сестрі [[Вацлав III|Вацлава III]], короля Богемії, тож став одним з претендентів на трон цієї держави. Натомість Габсбурги також претендували на спадок [[Чехія|чеської]] династії Пржемиловичів. Того ж року під час походу до Польщі Вацлав призначив Генріха Хорутанського регентом королівства. Псля загибелі Вацлава III богемська шляхта оголосила Генріха королем, проте з цим не погодився Альбрехт Габсбург, який висунув претендентом на трон свого сина Рудольфа. Армія Габсбургів швидко підійшла до Праги, яку взяла в облогу. В результаті Генріх Хорутанський вимушен був зректися влади.
 
Втім у 1307 році, після раптової смерті Рудольфа I, Генріх знову стає королем. Місцева знать та шляхта не бажали більше представників Габсбургів на троні Богемії, розчаровані Рудольфом Габсбургом через його скнарість. Тому спроба Фрідриха Габсбурга претендувати на трон виявилася невдалою. До того ж у 1308 році було вбито Альбрхта Габсбурга. Зрештою Фрідрих, діставши великий викуп, відмовився від королівства.
 
За правління Генріха владу фактично перехопила знать, а вплив корони підупав. Можновладці почали захоплювати королівські землі, доходи від копалень з Кутної Гори, що зачепляло інтереси німецького бюргерства. Останнє було доволі впливовою у містах Богемії. В результаті до 1310 року авторитет Генріха Хорутанського значно впав. Цим скористався імператор [[Генріх VII (імператор Священної Римської імперії)|Генріх VII Люксембург]], який зумів повалити Генріха й поставити королем свого сина [[Іоанн Люксембурзький|Яна]]. останнього підтримав впливовий орден цистерціанців. Втім військовик Генріха&nbsp;— Конраф Ауфенстайн&nbsp;— зі значним найманим військом вдерся до країни та захопив Прагу, яку було сильно пограбовано. Це остаточно відштовхнуло від Хорутанського верстви населення. Водночас на користь династії [[Люксембурги|Люксембургів]] ефективно діяв Петро Аспельтський, архієпископ Майнцький.
 
Після цього Генріх спрямував, щоб зберегти свої родинні землі. З 1310 року він став одноосібним їх володарем. Тому Генріх уклав мирну угоду з Габсбургами, натомість передав останнім долину Савіня. Водночас намагався зміцнити свою владу у графстві Тироль, домовившись про купівлю земель єпископства Бамбург у Тироль, втім марно. Але зумів обмежити владу єпископств Тренто та Бріксен.
 
Разом з тим Генріх продовжував вважати себе королем Богемії. Тому у 1314 році брав участь у виборах імператора, яке відбулося у Франкфурті. Він підтримав [[Фрідріх III (король Німеччини)|Фрідриха Красивого]], на противагу Люксембургам, яке стали на бік [[Людовик IV (імператор Священної Римської імперії)|Людвига Віттельсбаха]]. У 1322 році після [[Битва під Мюльдорфом|битви при Мюльдорфі]] Генріх Хорутанський сприяв встановленю між Гасбургами та Віттельсбахами миру. За це отримав у 1325 році компенсації за втрату Богемії.
 
У 1330 році зумів замиритися з Люксембургами, видавши свою доньку за сина Яна Люксембурзького. Водночас Генріх намагався зберегти родинні землі за донькою Маргарет, про що домовився з імператором Людвигом IV. Але останній порушив свою обіцянку того ж року, уклавши договір з Габсбургами щодо розділу володінь Горицької династії. У 1335 році Генріх Хорутанський помер у замку Тироль.
 
== Родина ==
1. Дружина&nbsp;— Ганна (1290–1313), донька Вацлава II, короля Богемії
 
дітей не було
 
2. Дружина&nbsp;— Аделаїда (1285–1324), донька Генріха I Вельфа, герцога Брауншвейг-Люнебург
 
Діти:
* Аделаїда (1317–1325)
* [[Маргарита (графиня Тиролю)|Маргарет]] (1318–1369), графиня Тироль у 1335–1363 роках
 
3. Дружина&nbsp;— Беатріс (1310–1331), донька Амадея V, графа Савойського
 
дітей не було
 
== Джерела ==
* Francis Dvornik Les Slaves histoire, civilisation de l'Antiquité aux débuts de l'Époque contemporaine Éditions du Seuil Paris (1970)
* Hermann Wiesflecker: Heinrich VI.. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 8, Duncker & Humblot, Berlin 1969, ISBN 3-428-00189-3, S. 361–363
 
[[Категорія:Королі Чехії]]
[[Категорія:Правителі Тіролю]]
[[Категорія:Історія Каринтії]]
[[Категорія:Історія Словенії]]
[[Категорія:Горицька династія]]
76 384

редагування