Відносини Велика Британія — НАТО: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5:
== Історія відносин Англії і НАТО ==
 
=== 1940-19501960-ті роки ===
Активна участь Великої Британії і зокрема ініціатива тодішнього міністра закордонних справ Е. Бевіна <ref>Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2-х кн.: Пер. с англ. Кн. 1. - М.: Международные отношения, 2000.</ref> наприкінці 40-х&nbsp;— початку 50-х років в утворенні [[Північноатлантичний альянс|Північноатлантичного альянсу]] була зумовлена прагненням Великобританії передусім забезпеченням власних інтересів у Західній Європі, котрі вимагали тісної військово-політичниї взяємодії з США та західноєвропейськими країнами в рамках НАТО. Тісні стосунки з Сполученими Штатами Америки гарантували більш превілейований британський статус ніж в інших країн-членів Альянсу.
 
Після утворення НАТО Англія постійно заохочує забезпечення американської віськової присутності на європейському континенті. На її території вже в 1950 році було дислоковано 180 бомбардувальників «В-29» та тисяча військовослужбовців США <ref>
Щелокова И.Н. Проблемы европейской безопасности и политика Англии. - М.: Международные отношения., 1982</ref>. Дж. Каллаген у 1974 році зазначав:
 
{{цитата|Ми заявили абсолютно однозначно, що НАТО є основою нашої оборонної політики і ми не бачимо практичної альтернативи тому захисту, що надається цим союзом<ref>[NATO Review/ - 1974. - July August]</ref>.}}
З кінця 40-х років впродовж декількох десятиліть британські уряди не були сторонниками європейської самостійної оборонной політики. Це було зумовлено думкою, що самостійне вирішення проблем безпеки та оборони призведе до "ізоляціонізму" США, який буде руйнівним для НАТО.
 
Крім того ставлення Сполучених штатів до військового посилення Європи було досить суперечливим. З однієї сторони США сприяли зростанню європейської обороноздатності, але з іншої - побоювалися. Однак вже в 1962 році Дж. Ф. Кеннеді вперше заявляє про необхідність створення двох опор НАТО - американської та європейської. Важливим фактом є те, що саме американці завжди були спроможні долати суб'єктивні ставлення та зосереджувати увагу на допомозі Європі. Таким чином акцентувалася увага на розвитку євроатлантичного союзу. Оскільки Велика британія виступала надійним союзником США, то її основним завдянням було відстоювання їхніх інтересів на континенті.
 
 
== Посилання ==