Відносини Велика Британія — НАТО: відмінності між версіями

Активна участь Великої Британії і зокрема ініціатива тодішнього міністра закордонних справ Е. Бевіна <ref>Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2-х кн.: Пер. с англ. Кн. 1. - М.: Международные отношения, 2000.</ref> наприкінці 40-х&nbsp;— початку 50-х років в утворенні [[Північноатлантичний альянс|Північноатлантичного альянсу]] була зумовлена прагненням Великобританії передусім забезпеченням власних інтересів у Західній Європі, котрі вимагали тісної військово-політичниї взяємодії з США та західноєвропейськими країнами в рамках НАТО. Тісні стосунки з Сполученими Штатами Америки гарантували більш превілейований британський статус ніж в інших країн-членів Альянсу.