Відносини Велика Британія — НАТО: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
Датою початку відносин між '''[[Англія|Англією]] і [[НАТО]]''' можна вважати [[4 квітня]] [[1949]] року, коли [[Великобританія]] і ще 11 держав у [[Вашингтон]]і підписали базову міжнародну угоду, головним принципом якої стала спільна організована дія всіх членів [[Північноатлантичний альянс|Північноатлантичного альянсу]] у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.
'''[[Вінстон Черчилль]]''', після приходу до влади в '''[[Англія|Англії]]''' лейбористів в результаті дострокових виборів [[5 липня]] [[1945]] року, проголошує атлантичний курс, який повністю відповідає їх вимогам. Оскільки в цей період [[Великобританія]] потребувала фінансової допомоги з боку [[США]], то політичний союз із цією країною міг спростити переговори, від яких залежало майбутнє британської економіки. Самі ж [[лейбористи]] ставилися до перспективи такого союзу досить спокійно. Починаючи з [[1946]] року уряд [[Еттлі]] принципово стає на сторону політики атлантичної солідарності, що робить їх разом із американською адміністрацією [[Трумена]] ініціаторами [[холодної війни]].
== Історія відносин Англії і НАТО ==
=== 1940-1950-ті роки ===
Активна участь Великої Британії і зокрема ініціатива тодішнього міністра закордонних справ Е. Бевіна наприкінці 40-х — початку 50-х років в утворенні [[Північноатлантичний альянс|Північноатлантичного альянсу]] була зумовлена прагненням Великобританії передусім забезпеченням власних інтересів у Західній Європі, котрі вимагали тісної військово-політичниї взяємодії з США та західноєвропейськими країнами в рамках НАТО. Тісні стосунки з Сполученими Штатами Америки гарантували більш превілейований британський статус ніж в інших країн-членів Альянсу.
Після утворення НАТО Англія постійно заохочує забезпечення американської віськової присутності на європейському континенті. На її території вже в 1950 році було дислоковано 180 бомбардувальників «В-29» та тисяча військовослужбовців США
[[Щелокова И.Н. Проблемы европейской безопасности и политика Англии. - М.: Международные отношения., 1982]]
== Посилання ==
| |||