З півночі ДСК обмивався [[Північний Льодовитий океан|Північним Льодовитим океаном]] і його [[Східно-Сибірське море|Східно-Сибірським]] і [[Чукотське море|Чукотським морями]], зі сходу - [[Тихий океан|Тихим океаном]] і його [[Берингове море|Беринговим]], [[Охотське море|Охотським]] і [[Японське море|Японським морями]]. На суші він межував: з територіями СРСР - Якутської АРСР та Східно-Сибірським краєм (з 1930 року) на заході, з володіннями [[Японія|Японії]] [[Корея|Кореєю]] і Південним Сахаліном (Карафуто) на півдні, і з територією [[Територія Аляска|Аляска]] ([[США]]) через морський кордон у [[Берингова протока|Беринговій протоці]] на заходіпівнічному сході. До складу краю входили найбільший півострів [[Камчатка]] і значно менший [[Чукотський півострів]]. Територія ДСК включала також ряд великих островів, у тому числі [[Врангеля острів|острів Врангеля]], північну частину острова [[Сахалін]], а також два великих архіпелаги - [[Командорські острови|Командорські]] і [[Шантарські острови]].
Далекосхідний край мав протяжність в 28° з півдня на північ (від 42° до 70 ° п. ш.) до 72° і з заходу на схід (від 108° сх. д. до 190169° схзх. д.). Географічно край обмежувався узбережжям Тихого і Північного Льодовитого океанів з одного боку і вододілами впадаючих у них річок з іншого боку. Географічна єдність ДСК забезпечувалося його приморським становищем і вся основна територія краю була тісно пов'язана, насамперед, з Тихим океаном. Масштаби ДСК були такі, що із заходу на схід відбувався перехід від континентального ландшафту сухих степів Забайкалля до острівних ландшафтів Сахаліну, Камчатки і Командор, а з півночі на південь послідовно змінювалися льоди острова Врангеля, [[тундра]], [[тайга]] і південні ландшафти Примор'я. Тваринний світ ДСК також був дуже різноманітний - в ньому були представлені [[морж]] і [[тюлень|тюлені]] і [[північний олень|північні олені]], [[лось|лосі]], [[верблюд]]и, [[Тигр амурський|уссурійські тигри]] і [[леопард]]и, лісові коти, річкові черепахи і морські [[кит]]и тощо<ref name="BS2">Большая советская энциклопедия 1-изд. Т.20 М.1930, — С.243</ref>.
