Сутківці: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kvandr (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Рядок 58:
Сутківці вперше згадані в історичних документах [[1407]] року.
[[Файл:Sutkivci by Napoleon Orda.Jpg|thumb|left|220пкс|''[[Наполеон Орда]].'' Сутківці]]
Після захоплення Поділля [[Велике князівство Литовське|великий князь литовський]] [[Вітовт]] поділив Поділля на дві частини по ріці [[Мурафа (річка)|Мурафі (Морахві)]] та західну частину віддав польському королю, своєму родичеві [[Ягайло|Владиславу Ягайлу]], який почав роздавати подільські землі своїм наближеним. Серед тих, хто одержав володіння на цій землі, були Ходько Кроат і його син Олександр. Сини Олександра поділилися маєтками: один із них, Дахно, зостався власником Ярмолинець і став називатися ''Ярмолинським'', Федір одержав суміжне село Сутківці і став називатися ''Сутківецьким''. Від цих землевласників пішло два покоління православної української шляхти — ''[[Ярмолинські|Ярмолинських]]'' і ''Сутківецьких''. Сутківецькі володіли селом до кінця XVI століття.
 
Сутківці як [[посаг]] дружини Барбари з Ярмолинських дісталися [[Вінницькі старости|вінницькому]], [[теребовлянське староство|теребовлянському]], [[рогатин]]ському [[староста|старості]] Олександру Балабану. [[Олександр Балабан]], як і весьзначна цвітчастина подільської руської шляхти, потрапив після битви під [[Цецорська битва 1620|Цецорою]] (біля [[Могилів-Подільський|Могилева-Подільського]]) в татарський полон. З полону був викуплений через три роки за 10 000 золотих і в [[1623]] вибудував в Сутківцях обороний замок (досі збереглися його руїни).
 
Сутківці також відомі своєю [[Покровська церква (Сутківці)|церквою-фортецею]], зведеної зі сірого каменю, з [[Конічна поверхня|конічними]] дахами [[башта|башт]], з [[амбразура]]ми та [[бійниця]]ми.
Рядок 66:
Наприкінці XVII століття Сутківці стають власністю роду Грабянків. У [[Тадеуш Грабянка|Тадея Грабянки]] в Сутківцях гостював Джузеппе Бальзамо (граф [[Граф Каліостро|Каліостро]]). На прохання Грабянки він розробив для майбутніх українських [[Масонська Ложа|масонських лож]] ритуал «Непереможного Скіфського сонця».
 
Грамотою [[Станіслав Август Понятовський|Станіслава Понятовського]] Сутківці отримали статус [[містечко|містечка]].
 
[[29 жовтня]] [[1921]] під час [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]] через Сутківці проходила Подільська група (командувач [[Палій-Сидорянський Михайло|Михайло Палій-Сидорянський]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]].