Мініальбом: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q169930) |
Shynkar (обговорення | внесок) |
||
Рядок 6:
Найпопулярнішим і традиційним форматом міні-альбому є [[грамплатівка]] розміром 18 [[сантиметр|см]] зі швидкістю обертання 45 обертів на хвилину. Цей формат з'явився в [[США]] після [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Розквіт формату міні-альбому припав на десятиліття із середини [[1950]]-х до середини [[1960]]-х рр. Як правило, ранні міні-альбоми випускалися як дублікати довгограючих платівок для тих, чиї програвачі ще не могли відтворювати звук на швидкості 33,5 об/хв. Оскільки формат міні-альбому дозволяв вмістити на пластинку лише 4 пісні, такі дублікати виходили в 2-3 частинах, при цьому цілком повторюючи назву довгограючого альбому. Міні-альбоми тих років також виконували роль невеликих компіляцій уже опублікованих синглів. Рідше це були самостійні міні-альбоми з новим матеріалом.
Згодом формат довгограючих платівок став домінувати на ринку, і значення міні-альбомів зменшилося: тепер вони маркетувалися як короткий огляд альбому, що готується до випуску. Такі оглядові міні-альбоми, що передували довгограючим альбомам, прийнято називати "семплерами" (''Album Sampler''). З кінця 1960-х рр. міні-альбоми стали скоріше
Окрім 18-сантиметрових вінілових пластинок, був також розповсюджений формат розміром 25 см. В наш час{{коли}} вінілові міні-альбоми випускаються обмеженим тиражем, переважно для колекціонерів.
| |||