Відмінності між версіями «Перм-36»

341 байт вилучено ,  6 років тому
м
нема опису редагування
(Створено шляхом перекладу сторінки "Пермь-36")
 
м
'''Перм−36'''  — неофіційна назва  [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянської]]  виправно-трудової колонії  суворого режиму для засуджених за «особливо небезпечні  державні злочини» в селищі  Кучино Чусовського району  Пермської області, яка в даний час перетворена в музей  — '''Меморіальний музей історії політичних репресій «Перм-36»'''.
==Історія ==
=== Радянський період ===
Виправно-трудова колонія в Кучино була створена в 1946 році і скорочено називалась «ВТК-36» (рос. «ИТК-36»).  Спочатку ув'язнені займалися рубанням лісу, але в 1954 році їх зайняли іншими роботами.
 
До 1972 року в колонію направляли засуджених співробітників радянських правоохоронних органів. Оскільки багато з них добре знали систему охорони місць ув'язнення, то для виключення можливості пагонів територію обнесли додатковими парканами.   Юрій Орлов , Леонід Бородін , Валерій Марченко (загинув в ув'язненні), Натан Щаранський , Гліб Якунін , Михайло Кукобака , Левко Лук'яненко , Баліс Ґаяускас , Василь Стус (загинув в ув'язненні), Микола Браун та інші політв'язні . 
 
У 1972 р в колонію почали направляти засуджених за особливо небезпечні державні злочини, до цього їх утримували в   [[Дубравлаг|колоніях Мордовської АРСР]]. Колонії присвоїли позначення «установа ВС-389/36» (це позначення використовувалося при листуванні з ув'язненими). Тому цю колонію стали називати «Перм-36». На невеликій відстані одна від одної, в акваторії річки [[Чусова]], розташовувалося три колонії: ВС-389/35, ВС-389/36, ВС-389/37. Так звані "політичні" містилися в кожній з них.
 
Один із засновників музею "Перм-36" пермський історик Віктор Шмиров - про склад ув'язнених у цей час:
 
"У нашому архіві є копії облікових карток ув'язнених всіх трьох таборів. Ув'язнені часто переводилися з одного табору в інший. В цілому, у трьох таборах, людей, які звинувачувалися в участі в націоналістичних рухах, було близько 18%. Серед них були і росіяни націоналісти. Наприклад, Ігор Огурцов, Леонід Бородін тощо. У частини з них, крім звинувачення в зраді батьківщини і участі в антирадянських організаціях, були звинувачення в тероризмі. Це ті, хто брав участь або підтримував націоналістичні підпілля. Їх було близько 8%"<ref>{{Статья|автор = Владимир Соколов|заглавие = "Новая команда, безусловно, перепрофилирует музей "Пермь-36"... Такой музей имеет право на существование, но ему не нужны наши коллекции", - Виктор Шмыров|издание = Эхо Москвы в Перми|год = 2015|ссылка = http://www.echoperm.ru/interview/299/136851/}}</ref>. &nbsp;
 
<ref>{{Cite web|url = http://www.nakanune.ru/news/2014/6/30/22358597/|title = Диссидент Сергей Ковалев признал: большинство заключенных "Перми-36" были бандеровцами и "лесными братьями"|work = Накануне|date = 30.06.2014}}</ref>.
 
У колонії містилися засуджені за звинуваченням в «<nowiki/>[[Антирадянська пропаганда|антирадянській]] &nbsp;агітації і пропаганді» [[Дисидентський рух|дисиденти]]: [[Буковський Володимир Костянтинович|Володимир Буковський]], [[Ковальов Сергій Адамович|Сергій Ковальов]], [[Орлов Юрій Федорович|Юрій Орлов]], Леонід Бородін, &nbsp;Валерій Марченко (загинув в ув'язненні), [[Натан Щаранський]], [[Якунін Гліб Павлович|Гліб Якунін]], Михайло Кукобака, [[Лук'яненко Левко Григорович|Левко Лук'яненко]], Баліс Ґаяускас, [[Стус Василь Семенович|Василь Стус]] &nbsp;(загинув в ув'язненні), Микола Браун &nbsp;та інші [[Політичний в'язень|політв'язні]]. &nbsp;У 1980 році в колонії відкрили ділянку особливого режиму для рецидивістів в колишній будівлі лісопереробного цеху. Вони містилися в закритих камерах. &nbsp;
 
Колонія була закрита в 1988 р.
36 008

редагувань