Анархізм: відмінності між версіями

Колективіський анархізм, який також називають [[Революційний соціалізм|революційним соціалізмом]]<ref>Morris, Brian. Bakunin: The Philosophy of Freedom. Black Rose Books Ltd., 1993. p. 76; Rae, John. Contemporary Socialism. C. Scribner's sons, 1901, Original from Harvard University. p. 261</ref>, є революційною формою анархізму, що зазвичай пов'язують з іменами [[Бакунін Михайло Олександрович|Михайла Бакуніна]] та [[Мост Йоганн Йозеф|Йоганна Моста]]<ref>'' Пірумова Н. М. '' [http://bakunista.nadir.org/index.php?option=com_content&task=view&id=48&Itemid=41 Соціальна доктрина М.&nbsp;А.&nbsp;Бакуніна.]&nbsp;— М.: Наука, 1990.; Avrich, Paul. 2006. Anarchist Voices: An Oral History of Anarchism in America. AK Press. p. 5; Patsouras, Louis. 2005. Marx in Context. iUniverse. p. 54</ref>. На відміну від мутуалістів, колективіські анархісти виступають проти всіх форм приватної власності на засоби виробництва, вважаючи, що така власність повинна бути [[Колективізація|колективізована]]. Згідно з [[Концепція|концепцією]] анархо-колективістів, цього можна досягти тільки шляхом революції, яка розпочнеться актами [[Насильство|насильства]] з боку невеликих груп революціонерів («[[пропаганда дією]]»), що повинно революціонізувати робочі маси, які колективізують засоби виробництва<ref>Patsouras, Louis. 2005. Marx in Context. iUniverse. p. 54</ref>. Однак, при цьому, колективізація не повинна поширюватися на розподіл [[Дохід|доходів]], оскільки робочим повинна буде виплачуватися заробітна плата відповідно до витраченого на роботу часу. Це положення було пізніше розкритиковане анархо-комуністами, оскільки така система «підтримує систему найманої праці»<ref>'' Кропоткин П. А.'' [http://avtonom.org/lib/theory/kropotkin/hleb.html Хліб і воля] // Хліб і воля. сучасна наука і анархія. С. 76{{ref-ru}}</ref>. При цьому анархо-комуністичні і колективіські ідеї не були взаємовиключними. Хоча колективісти захищали систему заробітної плати за [[Праця|працю]], частина з них вважала цілком можливим допустити, що після революції поступово відбудеться перехід до комуністичних взаємин<ref>Guillaume, James (1876). [http://www.marxists.org/reference/archive/guillaume/works/ideas.htm «Ideas on Social Organization».]{{ref-en}}</ref>, а товариш Михайла Бакуніна по [[Перший Інтернаціонал|Першому Інтернаціоналу]] [[Джеймс Гильом]], наприклад, стверджував, що вони були саме комуністичними анархістами, але обрали [[самоназву]] колективістів, щоб відрізнятися від комуністів-державників<ref>'' Гильом Дж. '' Інтернаціонал (спогади і матеріали 1864–1878&nbsp;рр..). Том I–II.&nbsp;— Пб.-М.: Голос Праці, 1922. С. 170–171. Підрядковий коментар.</ref>. Колективіський анархізм виник тоді ж, коли і [[марксизм]], але виступив проти марксиської ідеї про [[Диктатура пролетаріату|диктатуру пролетаріату]], незважаючи на декларовану марксистами мету створення колективіського бездержавного суспільства<ref>'' Бакунін М. А . '' [http://knowledge1871.narod.ru/Anarhism/Bakunin/GosudarstvennostiAnarhia.htm Федералізм, соціалізм і антітеологізм] // Філософія. Соціологія. Політика.: «Вони [марксисти] стверджують, що тільки [[диктатура]], звичайно, їхня, може створити народну волю, ми відповідаємо, що ніяка диктатура не може мати іншої [[Мета|мети]], крім ```увічнення себе```, і що вона здатна породити та виховати в [[народ]]і, що зносить її, тільки ```[[рабство]]```; свобода може бути створена тільки свободою, тобто всенародним бунтом і вільно організацією робочих мас знизу вгору».</ref>.